Кілька століть тому у місті було лише дві українські церкви Важко повірити, чи не так? Однак хроніки 1701 року підтверджують саме такі дані. «Перша церква у Станіславові – Церква Вознесіння Христового – була збудована у 1670 році на місці, де сьогодні знаходиться синагога, – розповідає краєзнавець Михайло Головатий. – Там вона простояла до 1815 року, поки не завалилася від ветхості». Ще одна українська церква 17 століття, що з’явилася невдовзі після заснування міста, – Церква Успіння Святої Богородиці (в народі називалась Варваринською) теж не достояла до наших днів. Цей храм теж завалився у 1846 році. Нині на його місці Івано-Франківське музичне училище ім. Дениса Січинського. «Після завалення храму українці залишились без своєї церкви і звернулись за допомогою до цісаря. Правитель передав їм для богослужінь Костел Єзуїтів – сьогодні Катедральний собор Святого Воскресіння», – пояснює краєзнавець.
Єзуїтський костел Історія становлення Катедрального собору Святого Воскресіння (або, як звикли називати його іванофранківці, катедри) доволі цікава. Почали будувати храм у 1720 році отці-єзуїти, що на початку 18 століття жили у місті. Звели святиню у 1729 році. Однак внаслідок надто неглибокого фундаменту у мурах споруди з'явились тріщини, тому у 1752 році його змушені були розібрати. Спорудження тривало до 1763 року. Фундатори церкви – єзуїти – храмом користувалися недовго, і з приходом до влади австрійців Єзуїтський костел почали використовувати для військових потреб та навчання гімназистів. У 1849 році за рескриптом Франца Йосифа храм було передано українській громаді. Нині Катедральний собор Святого Воскресіння – одна із архітектурних «візитівок» Івано-Франківська. Через 16 років собор святкуватиме 300-літній ювілей.
Вірменська церква Ще одна із найдавніших міських святинь – Вірменський костел Непорочного Зачаття Найсвятішої Діви Марії (народна назва — «голуба церква»). Нині носить назву Покровського кафедрального собору Української автокефальної православної церкви. Її будували з 1742-го по 1762 рік. У 1868 році храм частково зруйнувала «мармулядова пожежа», тож до наших днів він дійшов вже не у первісному вигляді. В кінці 50-х церква була закрита і перетворена в майстерні художнього фонду. У 1970-му – в музей історії релігії і атеїзму. Храм повернули релігійній громаді лише у 1990-му році. А щоб задовольнити потреби різних конфесій, святиню передали автокефальній церкві.
Найдавніший храм у місті Проте найдавнішим храмом міста є Колегіальний фарний костел Пресвятої Діви Марії, у приміщенні якого нині функціонує Музей мистецтв Прикарпаття. Якщо вірити історичним довідкам, його будували з 1672 по 1703 рік. «Це не лише найдавніша церква Івано-Франківська, але і загалом – найдавніша споруда нашого міста, яка дійшла до нас», – зазначає Михайло Головатий. У 1965 році тут розмістили геологічний музей. А з 1985 року – художній. Це єдина сакральна споруда міста, яка використовується не за призначенням.
Від 90-х до сьогодні За словами Михайла Головатого, у 19 столітті церкви у місті будувались не надто ударними темпами. У 1904 році була збудована церква на Княгинині – нині мікрорайон Івано-Франківська, який на той час був окремим селом. В 1912-му з’явилася церква на Гірці. Того ж року був споруджений храм у складі монастиря сестер Василіянок, що добудовувався аж до 1938 року. З 1910 до 1924 року був зведений костел на Майзлях, а в 1935 році там заснували також церкву. У 1938 році закінчилося спорудження римо-католицького костелу на вулиці Вовчинецькій. Це була остання сакральна споруда міста, збудована у 20-му столітті. За часів СРСР храмобудівництво було припинено. Нова хвиля спорудження храмів спостерігається вже в середині 90-х, зазначає Михайло Головатий. Перша івано-франківська церква в незалежній Україні була зведена у 2000 році на вулиці Івана Мазепи – Церква Різдва Христового. |