Понеділок, 2021-10-25, 6:53 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Червень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
 
Архів новин
Головна » 2020 » Червень » 19 » Якими були кав’ярні Коломиї сто років тому
9:12 PM
Якими були кав’ярні Коломиї сто років тому

Давні галичани-містяни, незалежно від національности, добре розумілися на європейських кавових традиціях, вчащали до каварень, пили каву на сніданок, частували нею гостей. На поч. 1900-х коломийські газети рекламувала відому марку «Катрайнер. Кнайпова Кава», а в 1930-і – «Франкка».

У своїх спогадах видатний український діяч Кирило Трильовський писав, що внаслідок відкриття нафтопромислу в с. Слободі Рунґурській і в Печеніжині, у 1880-і рр. коломийські «ресторації і каварні мали великі прибутки», пише Дзеркало Медіа. 

Перед Першою світовою війною власники коломийських каварень, переважно гебреї, називали їх анґлійськими словами. Найпопулярнішою в Коломиї була каварня «City», яку в місцевій говірці називали «Ціта», хоча правильно мало б бути «Ситі», що в перекладі з анґлійської означає «Місто». У тій каварні, попри кавування, грали в заборонені азартні ігри.

Популярною була і каварня «Royal» («Роял») на вул. Ягайлонській (тепер вул. В. Чорновола). Це слово в анґлійській мові має багато значень, і тут, ймовірно, тлумачиться як «Королівська». Місцеві українці писали і вимовляли «Рояль». Відомо, що власник І. Берґ у 1913 р. з причини кризи продав її львівському бізнесменові, який хотів купити ще й вищезгадану «Ціту».

У газетному оголошенні читаємо, що в коломийській каварні «Royal» («Роял») від 1 травня 1914 р. щовечора, від 8-ї год., виступатиме «славна дамска капеля з Будапешту «Noble Henri des Comtes Gіzzi».

Відомо, що в період Першої світової війни, коли місто окупували російські війська і встановилася російська адміністрація, більшість коломийських каварень зачинилися. У місті з’явилися досі невідомі «чайні». Того самого року маґістрат планував відкрити каварню «Ціті» (Sity) в кам’яниці Герша Крісса на вул. Ягайлонській, 1, де крім білої і чорної кави, лєґумін, сніданків, обідів і вечер, можна було б грати в більярд, шахи, карти, а вечорами тут мали грати музики.

У 1910-і – 1930-і дуже популярною була каварня «Центральна», або як її називали містяни, «Централька».

Листівка з каварнею «Центральна» (донедавна ресторан «Карпати») Коломия, поч. 1900-х. (З колекції Валерія Ковтуна).

У радянський період і початковий український це був відомий ресторан «Карпати» на вул. Театральній. А недавно була спроба відродити каварню «Центральну».

***
Радянська влада вважала кавування пережитком минулого, капіталістичною звичкою, а тому європейську каву витіснили проста ячмінна кава, чай, пиво та ін. напої. Заміть каварень з’явилися кафе, чайні, столові, буфети. Та й досі західні українці віддають перевагу каві, в той час, як росіяни — чаєві.

Від кінця 1980-х кава в Західній Україні знову повернула свою популярність, а галичани навернулися до цього смачного напою. Відповідно до мовної традиції й логіки дехто почав називати заклад, в якому готують каву — каварнею, а не кав’ярнею, оскільки «кав’яр» — це ікра, а кав’ярня — це крамниця, де продають таку червону чи чорну ікру.

Цьогоріч, до коронавірусу, в Коломиї працювало 27 каварень. До того ж каву пропонують у середмісті різні будки-візочки. І, звичайно ж, її можна замовити в ресторанах і кафе, а в деяких поважних фірмах є спеціальні кавові цідилки, які готують каву і пропонують її пристійним відвідувачам.

На жаль, історичних каварень у Коломиї не відроджено, а сучасні мають короткий вік і скромний інтер’єр. Але кави готують у них на всі смаки, а тому там завжди людно й гамірно.


Переглядів: 66 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021