Минулого тижня в Долинському районі знайшли черговий молочний бідон з архівами УПА. Такі знахідки на Прикарпатті – не рідкість.

Звіти, агітки, документи – у землі ще багато спогадів про визвольну боротьбу, пише “Репортер“.

Криївка десь поруч

Археологи та історики вирішили, що Тисменицьку браму треба відновлювати поетапно. Почнуть із консервації першої черги археологічних досліджень.

Про це йшлося під час засідання консультативної ради з питань охорони культурної спадщини міста пише “Західний кур’єр”.

Історія, наче медаль, має два боки. Один офіційний – ми читаємо біографії історичних персонажів, про їхні досягнення та вчинки. Інко­ли складається враження, що це якісь картонні герої, які лиш тим і займались, що служили краї­ні та увіковічнювали своє ім’я.

Інший бік – мемуари сучасників. Зазвичай вони писалися, так би мовити, «для внутрішнього користування», тож автори від себе описували те, що бачили й чули. Саме завдяки спогадам історичні персонажі набувають людських рис, пише “Репортер“.

В листопаді 1925 року місцева поліція затримала банду, діяльність якої нагадувала сюжет вестерну.

Банда їздила верхи на конях і, погрожуючи револьверами, обкрадала подорожніх. Ситуація на місцевих дорогах ставала все небезпечнішою, а поліції все ж не вдавалося схопити злодіїв. І ці «ковбойські пригоди» тривали би ще довго, якби не кінь, який допоміг вийти на слід одного з бандитів.

Мабуть, усі, хто цікавиться історією нашого міста, чули про відомого годинникаря М. Єґера. Зберіглося немало рекламних оголошень майстра й навіть фотографії його годинників.

Проте годинникар ніде не вказував свого імені, лише його першу літеру. Завдяки спискові членів виборчого комітету, розміщеному в газеті «Кур’єр станиславівський», нам пощастило дізнатися, як же звали цього відомого майстра.

Цими днями у Львові, у приватному видавництві Тараса Сороки побачила світ цікава й унікальна книжка, а вірніше історико-краєзнавчий нарис Почесного громадянина Делятина Петра Дедерчука «Криївка над Прутом».

Її автор не літератор, не журналіст. Здобувши фах лісівника, ставши майстром лісу, Петро Дедерчук не тільки дбав про нові лісові культури, але й досліджував події українського збройного підпілля на гірських теренах Карпат.