Десь у середині 90-х на сторінках якоїсь давно забутої книжки трапилось фото статуетки під назвою «Княжна з Крилосу», авторства Антіна Павлося. Лише цього року на виставці «Керамічний код Івана Левинського» в Музеї етнографії та художнього промислу у Львові вдалося побачити цей твір на власні очі. А тиждень тому, абсолютно випадково, в газеті «Діло» за 14 грудня 1938 року я натрапив на ось це оголошення.

“Княжна з Крилосу”, терракотова фіґурка роботи артиста-різьбара А. Павлося, появилася на днях на нашому ринку. Фіґурка коштує всього 1 зол. і надається дуже добре на Миколаївські та Різдвяні дарунки. Дохід з розпродажі призначений на розкопи “Золотого Току” у Крилосі”.

Автор Антін Павлось вкрай мало знаний скульптор. Біографічні відомості скромні. Якщо зовсім коротко, то він був уродженцем Холмщини, мистецьку освіту здобував у Львові, зокрема у школі Олекси Новаківського. Помер на 50-му році життя на еміграції в США у 1954 р. Улюблений матеріал – теракота.

Згаданий «Золотий Тік» у селі Крилосі – це місцевість на Івано-Франківщині, де у 1936 році археологом Ярославом Пастернаком було віднайдено фундаменти Успенського собору, головного храму давньоруського Галича.

Ідея фігурки тісно пов’язана з результатами археологічних досліджень. Найбільш сенсаційною знахідкою був т. зв. «Саркофаг Ярослава Осмомисла» сезону 1937-го року. Поруч із ним було виявлено частину жіночого кістяка з багатого поховання. На черепі «княжни» збереглася ткана золотими нитками прикраса, яку називали «чільцем-златоглавом».

«Галицьку княжну» виготовили на львівській керамічній фабриці «Око», засновником якої був відомий скульптор Сергій Литвиненко – автор надгробка на могилі Івана Франка.

Ось так люди будували логічний ряд: археологічна знахідка – мистецький твір – збір коштів для продовження наукових досліджень.

Підготував Володимир Муравський