В ніч на 25 вересня 1922 року в будівлі українського «Сокола» (тепер вул. Грушевського, 18) відбувся потужний вибух – пише “Західний кур’єр“.

Невідомі злочинці підклали бомбу, начинену пікриновою кислотою, яка є речовиною з потужними вибуховими властивостями. Як повідомляла газета «Діло», будівля суттєво постраждала: «Наслідки експльозії є дуже значні, бо ціла північна стіна будинку сильно потріскалася, а отвір у стіні дуже великий. Вирвало також значну частину підлоги, а в цілім будинку та в сусідніх каменицях вилетіли майже всі шиби.

Продовжуємо знайомити читачів із серією листівок, яке випускало міністерство зв’язку СРСР. Цього разу – Івано-Франківськ вісімдесятих. Десятиліття було цікаве.

З одного боку – будівництво нових шкіл, садочків, адмінбудинків, з іншого – тотальний дефіцит, величезні черги, харчі по талонах. Звісно, на поштівках черг нема, пише Репортер.

Театр і фонтан

У приміщенні центрального відділення поштового зв’язку Івано-Франківської дирекції акціонерного товариства «Укрпошти» 4 грудня, провели спецпогашення штемпелями поштового блоку, який присвячений Івано-Франківській області із серії «Краса і велич України», а також поштової марки «Віадук, селища Ворохта».

Участь у заході взяв заступник голови обласної державної адміністрації Євген Фербей.

В Івано-Франківську відбулася Всеукраїнська наукова онлайн-конференція «Треті Грабовецькі історичні читання» з нагоди п’ятих роковин по українському науковцю, історику-краєзнавцю, громадському діячеві Володимиру Васильовичу Грабовецькому (1928–2015) за участі керівництва Національної спілки краєзнавців України.

Узагальнення джерелознавчих та історіографічних здобутків історико-краєзнавчої, музейної роботи академіка В. Грабовецького, творче осмислення нових методологічних підходів до вивчення історії України, історичного краєзнавства, музеєзнавства − основні завдання цього наукового форуму.

Мало кому відомо, що в Станиславові за Другої Речі Посполитої працювала крамниця взуття, де продавали вироби лише українських виробників зі Львова, Станиславова та інших міст – пише “Західний кур’єр“.

Ця патріотична крамниця називалася «Комета» і знаходилася на вул. Сапєжинській, 10 (тепер вул. Незалежності). Вона відкрилася у 1932 році й лише за рік роботи змогла стати успішною та популярною серед мешканців Стани­славова, перш за все українців. Засновники мали ще одну таку ж крамницю у Львові і намагалися підтримати передусім дрібних галицьких ремісників, які виготовляли якісну продукцію, але потерпали через засилля фабричного взуття.

У Національному музеї ім. Андрея Шептицького вперше у музейній практиці України сканують іконостас. Йдеться про створення 3D-моделі знаменитого Богородчанського іконостасу кінця XVII – початку XVIII ст. роботи Йова Кондзелевича.

Після успішного створення проекту «Pinsel_AR» наступним об'єктом для громадської організації MyFutureHeritage стала творчість сакральної спадщини іконописця Йова Кондзелевича. Зокрема йдеться і про Богородчанський іконостас, який зберігається у Національному музеї у Львові, а також пам'ятки із Музею волинської ікони у Луцьку, інформує  zaxid.net.

Раніше бували ну просто дуже холодні зими. І сніжні. Від морозів страждали не лише люди, а й тварини. Коли все замітало товс­тим шаром снігу, їм було важко добувати собі їжу. Старожили розповідають випадки, коли голодні вовки виходили з лісу та швендяли околицями Станиславова у пошуках поживи.

Втім, наймасовіша поява диких тварин у середмісті була пов’язана зовсім не з морозами, пише Репортер.