Працівники Національного заповідника ‘’Давній Галич‘’ продовжують каталогізацію (нумерацію, обміри і нанесення на карти) курганів на території Заповідника та прилеглих територіях. 
Кургани – земляні могили у вигляді різного розміру горбиків, часто трапляються у лісах Галичини (рис.). Завдяки їм вони і збереглися, бо велика кількість курганів зникла з відкритих полів через оранку. Але коли їх створювали, довкілля було степовим, безлісим.
На землях Галичини перші кургани належали пастухам – скотарям. Вони жили на цих землях з III по початок II тис. до н.е. Свій виготовлений від руки глиняний посуд ці люди прикрашали відбитками шнура. Тому їх матеріальні залишки археологи назвали культурою шнурової кераміки.
Померлих вони ховали на найвищих, найбільш наближених до неба горбах. Можливо, небо і високі горби мали для людей того часу велике значення. Біля померлих клали посуд, свердлені кам’яні сокири і декілька крем’яних виробів.
Інколи поховання оточували неглибокими ровами, які, можливо, символізували кордон між світом мертвих і світом живих. Поховання перекривали курганом, який не насипали, а складали з квадратів дерну. 
Померлих ховали під курганами і пізніше, зокрема населення доби середньої бронзи – тшинецько-комарівської культури (II тис. до н.е.). Вона отримала в археології назву від перших сучасних населених пунктів, де були вперше знайдені її речі – від сіл Тшинець (Польша) і Комарів (Україна, Галицький район). Поховальний обряд у цих людей був складнішим, а поховання багатшими. Померлих ховали у невеликих дерев’яних спорудах, які інколи спалювали. Біля похованих клали багато глиняного, виготовленого від руки посуду, прикрашеного різним орнаментом. У деяких випадках у могилах знаходять великі бронзові шпильки та інші вироби. Глиняний посуд розташовували і між квадратами дерну під час побудови курганів.
Про соціальний статус похованих у курганах людей у науці точиться дискусія. Найбільш розповсюджені дві гіпотези. За першою – у курганах похована аристократія, вожді, жерці або голови кланів. За другою – у курганах поховані посланці до світу предків і богів.
Традиція ховати під курганами збереглася до Середньовіччя. Свідченням цього є знаменита Галичина могила у с. Крилос Галицького району. 

Тарас Ткачук