Четвер, 2020-01-23, 8:53 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Серпень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
 
Архів новин
Головна » 2013 » Серпень » 5 » Леся Українка і Галичина. До 100-річчя з дня смерті письменниці (25.02.1871—1.08.1913)
2:27 PM
Леся Українка і Галичина. До 100-річчя з дня смерті письменниці (25.02.1871—1.08.1913)
В історії культурних зв’язків Галичини з Наддніпрянською Україною кінця ХIХ — початку ХХ ст. важливе місце належить видатній українській поетесі і громадській діячці Лесі Українці.
Ім’я Лесі Українки вперше з’явилося в 1884 році на сторінках львівського часопису «Зоря», де було надруковано вірші молодої поетеси «Конвалія» і «Сафо». 1887 року галицька письменниця Наталія Кобринська разом із матір’ю Лесі Українки Оленою Пчілкою видали у Львові за редакцією Івана Франка перший в Україні жіночий альманах «Перший вінок». У ньому переплелися твори письменниць Галичини і Наддніпрянщини. Леся Українка виступила тут з поемою «Русалка» і трьома віршами: «Любка», «На зеленому горбочку...» та «Літо краснеє минуло...». Про поетичні спроби початкуючої поетеси схвально відгукнувся іван Франко, побачивши у них «перший розмах крил свіжого ліричного таланту». Звернув на них увагу і Михайло Павлик. Він відзначав у листі до дядька поетеси Михайла Драгоманова, що Леся Українка «має до віршів справжній талант». Відтоді твори поетеси все частіше публікуються в галицьких часописах «Зоря», «Дзвінок», «Народ», «Хлібороб», «Життє і слово», «Літературно-науковий вісник», а 1893 р. у Львові побачила світ її перша поетична збірка «На крилах пісень». Згодом, у 1899-му, тут виходить друга поетична збірка Лесі Українки «Думи і мрії». 1902 року в Чернівцях вийшла третя збірка поетеси «Відгуки».Відомо, що Леся Українка активно працювала і в галузі художнього перекладу.  1885 р. М. Павлик видав у Львові книжку «Вечерниці (оповідання М. Гоголя)», яку вона переклала разом з братом Михайлом.З метою пропаганди серед широких кіл російської громадськості творчості західноукраїнських письменників Леся Українка в 1890 році надрукувала статтю «Малоруські письменники на Буковині» у петербурзькому часописі «Жизнь».У січні 1891 р., їдучи з матір’ю до Відня на лікування, Леся Українка вперше завітала до Львова, де зустрічалася з іваном Франком, Михайлом Павликом, Володимиром Гнатюком та іншими діячами культури. Бувала вона тут і пізніше. Слід зазначити, що галицькі письменники теж гостювали у молодої поетеси. Зокрема, в травні 1891 року і. Франко разом з дружиною та дітьми гостював у неї в селі Колодяжному на Волині.Навесні 1901 р. Леся Українка поїхала в гості до Ольги Кобилянської в Чернівці. Вона гостювала там понад два місяці і написала кілька поезій, зокрема «Трагедія», «Уста говорять: він навіки загинув...», «Квіток, квіток, як можна більше квітів...», «Гей піду я в ті зелені гори...», «Королівна», «Калина» та інші.Наприкінці червня цього ж року поетеса разом з Климентом Квіткою через Вижницю, Яворів і Криворівню виїхала на лікування в село Буркут на Гуцульщині. Серед чарівної карпатської природи Леся Українка не тільки лікувалась, а й зустрічалася з цікавими людьми, багато читала і працювала над творами «Одержима» та «В пущі». Вона написала тут кілька поезій, в яких висловила своє захоплення красою Карпат. Це, зокрема, поезії «Чом я не можу злинути в гору...», «Віче», «Мрія далекая, мрія минулая...», «О, як то тяжко тим шляхом ходити...», «Ой піду я в бір темненький...».На початку серпня 1901 року поетесу в Буркуті відвідав і. Франко. К. Квітка занотував тоді з голосу Каменяра 32 народні пісні. Повертаючись з Буркута, Леся Українка через несприятливу погоду на кілька днів затрималась у гуцульському селі Довгополі, де зустрічалася з Василем Стефаником. Друга їхня зустріч відбулась у вересні 1903 року в Полтаві під час відкриття пам’ятника і. Котляревському.Вагомим є внесок Лесі Українки у вивчення кобзарського мистецтва в Україні. Вона була ініціатором і фінансувала поїздку в 1890 році на Полтавщину відомого галицького композитора і вченого Філарета Колесси, щоб він записав пісні з репертуару народних співців-кобзарів. Велику допомогу в цьому вченому надав, зокрема, художник О. Сластіон. Результатом цієї поїздки Ф. Колесси була праця «Мелодії українських народних дум», опублікована в двох серіях у 1910 і 1913 роках.Ще за життя славетної поетеси окремі її поезії поклали на музику Микола Лисенко (п’ять творів, серед них «Жалібний марш», «Східна мелодія») та галицькі композитори Денис Січинський («Не співайте мені сеї пісні») і Ярослав Лопатинський («Калина», «Нічка тиха і темна була»). Ці твори часто виконувались на концертах і були добре відомі галичанам.Образ Лесі Українки увічнювали на полотні і галицькі, і наддніпрянські майстри пензля. Приміром, перебуваючи в Києві 1900 року, портрет поетеси намалював відомий художник іван Труш. Він, до речі, згодом одружився з двоюрідною сестрою Лесі Українки Людмилою Драгомановою. Влітку 1904 року портрет поетеси написав відомий київський художник племінник Т. Шевченка Фотій Красицький. Цей портрет був відомий і в Галичині.Леся Українка впродовж свого життя була палкою поборницею культурного єднання Галичини і Наддніпрянщини.
Василь БУРДУЛАНЮК

Переглядів: 414 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 20. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2020