П`ятниця, 02.12.2022, 18:40:15

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Серпень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Архів новин
Головна » 2012 » Серпень » 7 » Лялька-мотанка — берегиня роду
22:53:35
Лялька-мотанка — берегиня роду
Любов поколінь, символ нації, душа народу — це і є наша лялька-мотанка. Ще з давніх-давен  вона стала невід’ємним  атрибутом української родини. Мистецтво її створення передавалось із покоління в покоління, від матері до доньки. Тому вважалось, що лялька-мотанка є посередником між минулим і сучасним. А й справді. Адже сьогодні можемо спостерігати розквіт прадавнього мистецтва, вихід його на новий рівень. Та при цьому воно не втрачає свого первинного сакрального значення, закладеного ще в ті часи. Бо саме лялька-мотанка нині — то живий приклад відродження старих традицій у новій інтерпретації.

«Свого не забувай...»
Народний старожил — лялька-мотанка бере свій початок з глибокої давнини. Вважається, що вперше її зробили близько п’яти тисяч років тому. і навіть тоді, коли мистецтво ще тільки зароджувалось, українська мотанка була не просто іграшкою. із самого початку вона стає символом неперервного зв’язку між поколіннями та берегинею родинного вогнища. Люди вірили у її силу, тому вплітали у неї все те, чого хотіли б набути, або ж — позбутися. Щоб отримати заряд позитивної енергетики, майстрині виготовляли ляльку-мотанку з різними побажаннями, наділяючи її при цьому символічними значеннями: на успіх і здоров’я, на добро і злагоду, на щасливу долюѕ Та були й такі, які створювали для конкретної мети — вилікувати людину від хвороби чи прикликати дощ. Ці мотанки одразу ж, по закінченні ритуалу, спалювали на вогнищі, або топили у воді. Тобто їх віддавали богам як пожертву.

Таємниці створення
Майстрування ляльки-мотанки — заняття не з простих, але надзвичайно цікаве. Усе робиться шляхом зав’язування і намотування без допомоги голки. 
— Береться хустка або клапоть білої тканини, начиняється ганчір’ям  і зав’язується вузлом, це і буде голова, — розповідає львівська майстриня Лідія Ортинська. — На ній замість обличчя робиться хрест з ниток. Здавна вважали, що саме цей символ несе глибоке сакральне значення, уособлюючи сонячну енергетику та з’єднання і взаємодію двох начал — жіночого і чоловічого.
Що ж до зовнішнього вигляду, то лялька має бути одягнена у світлу вишиту сорочку, спідницю і запаску. Ці елементи одягу є оберегами, які несуть внутрішній зміст. Наприклад, спідниця символізує землю, а сорочка означає три часи — минулий, теперішній і майбутній. Та при цьому декоративні орнаменти можуть бути довільними, у традиціях тієї чи іншої місцевості. Також невід’ємними атрибутами української ляльки є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Окрім цього, повинен бути і головний убір — очіпок, стрічка чи хустка, що символізують зв’язок із небом.
Робити мотанку можна з будь-яких натуральних матеріалів: сіна, дерева, соломи, трави, сухого листя, насіння та зерна. 

Три різні ляльки
Найяскравішими представниками цього мистецтва є три типи ляльок: немовля, наречена та баба-берегиня. Кожна з них створюється з певною метою.
— Ляльку-немовля робили при народженні дитини. Її укладали в ліжечко поряд із новонародженим, щоб та охороняла його сон та здоров’я. У народі вірили, що вона буде берегти дитинку від нечистої сили, — каже Лідія Ортинська. — Ляльку-наречену дарували дівчатам, аби вона захищала їх від вроків і підтримувала у житті. Її, зазвичай, гарно одягали і прикрашали, оскільки ця лялька символізувала придане нареченої і привертала багатого кавалера. Ну і остання — баба-берегиня. Її головною функцією було оберігати достаток сім’ї. Тому в середину цієї ляльки вкладали зерно, монети, вовну. Це все робилось задля збереження домашнього тепла і фінансового достатку.
Мабуть, скільки б днів, років, століть не минуло, ми все одно будемо пам’ятати народне слово, звичаї, традиції. Вони нетлінні, як час, та нездоланні, як небо. Вони непорочні та благословенні, боронять від лих людських і негод. Так і лялька-мотанка — берегиня роду людського, символ мудрості поколінь. Її внутрішній зміст збагачений віками, викоханий в працелюбних руках майстринь минувшини. Їхнє тепло пройшло крізь лід і полум’я, розквіт і занепад, залишивши по собі таке мистецтво, як лялька-мотанка — нерозвіяні чари століть.
Катерина ГЕНСІРОВСЬКА

Переглядів: 844 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 22. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2022