Прикарпаття відзначає 100-річчя від дня народження нашого славного краянина, археолога, етнолога, краєзнавця, політв’язня, уродженця с. Корнича на Коломийщині Михайла Клапчука (25 лютого 1920 — 5 серпня 1984).

З нагоди 100-річчя Михайла Клапчука завдяки родині і, зокрема, його синові, науковцеві Володимирови Клапчукови, побачила світ книжка-монографія «Михайло Клапчук. Український націоналіст і вчений».

У Делятині відкрили пам’ятну таблицю талановитому археологові й етнологові та відбулися урочистості, в Івано-Франківську також буде вшановано нашого славного краянина.

До ювілейних заходів долучиться й Коломия та Корнич.

Довідка. Михайло Клапчук - випускник Коломийської гімназії, він перед війною навчався у Львівському університеті, а в 1941 — 1942 рр. — у Віденському університеті. Однак юнака потребувала національна справа і він стає членом націоналістичних організацій, за що у 1941 р. його заарештувало ґестапо, а в 1944 р. каральні радянські органи.

У 1942 — 1943 рр. Михайло Клапчук працював науковим співробітником музею «Гуцульщина» в Коломиї, очолював патріотичну інтеліґенцію міста, поринув у вир української національно-визвольної боротьби, очолював військову розвідку при Коломийському окружному проводі ОУН.

Відбув 10 років концтаборів і 5 років пораження в правах. Після покарання жив і працював у Казахстані, де проявився його великий талант науковця-археолога.

Вивчав історію рослинного покриву і клімату Центрального Казахстану і виявив 300 нових пам’яток первісної людини, зібрав понад 20 тисяч археологічних предметів.

Підготував кандидатську дисертацію «Палеоліт Центрального Казахстану» (1969), однак комуністична влада не дозволила її захистити.

Виступав на всесоюзних археологічних зібраннях у Ленінграді, Москві, Кишиневі, Одесі, Києві. Опублікував багато наукових і популярних статей та розвідок часописах. Написав 8 монографій, проте більшість з них не вдалося опублікувати.

У 1969 р. Михайло Клапчук повернувся в Україну, жив Делятині на Івано-Франківщині, перебував під наглядом КДБ, працював у Делятинському лісокомбінаті.

Там створив краєзнавчий музей, керував експедиціями АН України, виявив понад 170 археологічних пам’яток у Східній Галичині, зібрав 1900 зразків вишивок, 150 писанок, чимало археологічних предметів, записав понад 500 пісень, зібрав понад 1700 архівних справ. Досліджував рідне село, написав його історію.

Користувався авторитетом у науковців-археологів та в патріотичному українському середовищі.