Неділя, 2021-10-24, 8:09 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Червень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
 
Архів новин
Головна » 2020 » Червень » 28 » Прапор над ратушею Галича. До 105 – ої річниці звільнення міста від російських військ (27 – 28.06.1915)
7:56 PM
Прапор над ратушею Галича. До 105 – ої річниці звільнення міста від російських військ (27 – 28.06.1915)

105 – ть років тому, рівно через рік після вбивства австрійського престолонаслідника в Сараєво, австро – угорське військо у складі якого були Українські Січові Стрільці, після двотижневих боїв звільнило місто від російських військ. Події червня 1915 р. щодо операції зі звільнення міста від росіян заслуговують окремої розвідки. Джерельна база є достатньою, тож можливо незабаром дана праця побачить світ.

Ця подія увійшла, як в історію міста, так і бойових звитяг Легіону. Зацікавлений читач знайде спогади окремих учасників боїв, загальні описи проведеної операції; в контексті УСС прочитає загальні тези про те, що сотник Дмитро Вітовський став комендантом міста; те, що УСС звільнили місто від росіян, і що на міський ратуші було піднято національний прапор в синьо – жовтих барвах…

Одним з цікавих моментів тих подій є підняття українського прапора «на ратуші» м. Галича. Чи було це можливим в той час, коли місто вже 143 роки (з 1772 р.) належало монархії Габсбургів, а в самому місті знаходилося вище австрійське військове командування? Чи міг сотник Дмитро Вітовський, як офіцер монархії, знехтувати державним прапором (монархії Габсбургів) і підняти виключно український? Чи прапор було піднято на вежі ратуші чи на якийсь іншій частині будівлі?

Наявний масив джерел в загальному фіксує саму подію – на зразок: «…З ратуші було скинено російський прапор, а на його місці з'явився український…», «…В неділю раненько, 27 червня, прибули до Галича перші стежі українських січових стрільців і застромили на вежі українську хоругов. А люди плакали з утіхи...». З огляду на фіксацію цього факту в десятках різноманітних публікацій (в т. ч. тих, які були видані одразу після звільнення Галича), сама подія не ставиться під сумнів. Разом з тим, автори бажаючи надати патріотичне значення цій події, упускали факт первинного підняття державного прапора монархії (що мало б було цілком зрозумілим – військо, вибивши ворога, повертало власні території і на основній споруді міста піднімало державний прапор).

Тільки в одному джерелі, його автор і сучасник тих подій Мирон Заклинський, все ж мимохіть згадав про те, що на ратуші в Галичі було піднято два прапори: державний Австро – Угорської монархії та національний, український: «…Дуже виховним й дуже небезпечним вчинком Вітовського було вивішення блакитно-жовтого прапору, побіч австрійського, на ратуші в новоздобутому Галичі в червні 1915 р. Той відважний вчинок наробив шуму в вищих командах і навіть у мадярському парляменті в Будапешті, де внесено в тій справі інтерпеляцію. Ма¬дярський прем'єр, граф Іштван Тіса, зажадав вияснень у головній команді австр. армії. Вітовському загрожував воєнний суд, а там не було жартів. Той випадок закінчився осторогою Вітовському, що в нього відберуть старшинський ступінь, коли повториться щось подібне…».

Таким чином, ланцюжок подій з підняттям прапора того червневого дня мав би виглядати наступним чином: скидання з ратуші російського прапора – встановлення державного прапора монархії – встановлення українського національного прапора.

Говорячи про підняття українського національного прапора на ратуші в Галичі, уява одразу малює цю картинку (у спогаді «…застромили на вежі…») – на вежу ратуші піднімаються січові стрільці; з неї видно всю околицю – стрільці ще змушені пригинатися, оскільки з боку залізничного двірця, Тустані, Хоросткова, Межигірців долітають кулі відступаючих росіян. Але справу потрібно зробити – і над вежею ратуші піднімається прапор!
Малочисленне міське населення, військові обози стежать за його тріпотінням на вітрі… Чи так було чи якось інакше?

На основі збережених фотографій та листівок ратуші в Галичі, матеріалів австрійської військової пресової служби можна припустити наступне. Станом на 27 червня 1915 р. будівля ратуші в Галичі, а зокрема її вежа, під час військових обстрілів не постраждала (хоча її могли знищити, як один з гіпотетичних пунктів спостереження та корегування вогню). Разом з тим, конструкція даху вежі не передбачала окремого флагштоку для підняття прапора – над вежою височів шпиль, який увінчував флюгер. З технічного боку, ймовірно було неможливим дістатися на покрівлю вежі і встановити на шпиль прапор, а тим більше там не було місця для встановлення одночасно двох прапорів («…вивішення блакитно-жовтого прапору, побіч австрійського, на ратуші…»). Таким чином, коли йде мова про те, що прапор було вивішено «на ратуші» - це не обов’язково може означає його встановлення над вежею споруди…

До нашого часу збереглося кілька десятків світлин червня – липня 1915 р. Їх було зроблено австрійськими, угорськими та українськими фотографами. На жаль, жодна світлина не дає відповіді на запитання – де було вивішено український прапор?

І ось – сенсаційна знахідка! Вдалося знайти світлину (вперше вводиться в науковий обіг), яка фіксує український прапор на будівлі ратуші в Галичі. Світлина поганої якості, але дуже важлива для історії нашого міста. Перший і єдиний раз вона була опублікована у час Першої світової війни – тому питання достовірності не викликає сумнівів. Ймовірно, автором світлини є січовий стрілець, фотограф Іван Іванець (відомі його фотографії з того часу – «Галич з західної сторони», «Знищений міст у Галичі» та ін.).

На нововіднайденій світлині зображено фасад ратуші в Галичі з південної сторони. Перед входом до неї позує група військових, більше 30 осіб – ймовірно, всі УСС. З огляду на якість світлини неможливо розпізнати чи є на ній тогочасні стрілецькі командири, які були в Галичі – Дмитро Вітовський, Осип Левицький, Гриць Коссак та ін.
Назва світлини говорить про ту історичну подію, яка на ній зафіксована - «Перші Українські Січові Стрільці в Галичи перед магістратом по завішеню української хоругви 27 червня 1915 р.». Прапор вивішено ліворуч від вхідних дверей, на рівні першого поверху будівлі. Над дверима помітна овальна пляма – ймовірно, там перед захопленням міста росіянами у вересні 1914 р. розташовувалася таблиця з державним / міським гербом та назвою інституції.

Чому прапор вивішено поруч цих вхідних дверей? – тому, що це основний вхід до міського магістрату (на першому поверсі до війни перебував магістрат, на другому - школа). На цій світлині відсутній державний прапор монархії – пояснення цьому може бути наступним: або він вивішений в іншому місці будівлі або все ж УСС швидше зорієнтувалися в ситуації і на якийсь час вивісили національний першим при вході в самоврядну інституцію.
Підпис до світлини, як і спогади сучасників подій, вказує як дату встановлення прапора 27 червня 1915 р., в той час, як ряд публікацій датою звільнення Галича і підняття прапора одночасно називають 28 червня 1915 р.

Насправді, 27 червня 1915 р. від росіян було звільнено південний беріг ріки Дністер (тобто, центральну частину міста) і піднято прапори, а 28 червня 1915 р. продовжилися військові дії щодо звільнення Галич - Заріки і територій до р. Гнила Липа, які завершилися повним звільненням міста в його тогочасних межах.

В підсумку, даний епізод міг би увійти в історію міста в такій редакції: «Після звільнення міста від росіян, з будинку ратуші було скинено їхній прапор. Українські Січові Стрільці встановили український національний прапор поруч тогочасного державного стягу Австро – Угорської монархії. Прапор було вивішено при вході в міський магістрат 27 червня 1915 р.».
Галичани мають нагоду одночасно відзначати дві важливі події – День Конституції України та чергову річницю звільнення міста від російських військ.

Слава зброї переможців і вічна пам’ять полеглим!

Андрій Чемеринський,
Почесний краєзнавець України


Переглядів: 91 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021