П`ятниця, 29.03.2024, 16:46:19

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Серпень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
 
Архів новин
Головна » 2013 » Серпень » 13 » Простим словом умів трапити до серця. До 180-річчя Омеляна Огоновського — вченого, письменника, громадсько-культурного діяча
13:41:26
Простим словом умів трапити до серця. До 180-річчя Омеляна Огоновського — вченого, письменника, громадсько-культурного діяча
Серед видатних постатей Галичини ХIХ століття важливе місце належить Омелянові Огоновському — творцю першої національної філологічної школи в Галичині, першому шевченкознавцю.
Серед учнів Огоновського-педагога слід назвати І. Франка, М. Павлика, О. Колессу, О. Маковея, В. Коцовського, Р. Заклинського, О. Макарушку та інших.
Народився він 3 серпня 1833 року в селі Григорові на Рогатинщині. Навчався в гімназіях у Бережанах та Львові. Пізніше продовжував навчання у Львівській духовній семінарії, у Львівському та Віденському університетах. З 1867 року, після відходу з університету в зв’язку з виїздом до Росії Я. Головацького, став професором на кафедрі української мови та літератури Львівського університету. 
Омелян Огоновський був одним із засновників школи шевченкознавства та шашкевичознавства в Галичині. Починаючи з 1872 року вчений опублікував на сторінках львівського часопису «Правда» низку наукових досліджень про життя і творчість М. Шашкевича і Т. Шевченка. 
У 1892—1893 роках за редакцією О. Огоновського було опубліковано двотомне видання «Кобзаря».
У 70-х роках ХIХ століття з-під пера О. Огоновського з’явилися такі цікаві дослідження, як «Погляд на історію руської літератури в часі Татарщини» та монографія про «Слово о полку ігоревім», що звернула на себе увагу в усій Європі, «Погляд на Квітчину повість «Маруся», де дослідник ррунтовно аналізує згаданий твір автора зі Слобожанщини, що пізніше знайшло схвалення в М. Зерова, М. Дашкевича, Ю. Шевельова та інших відомих вчених.
Працюючи на кафедрі української філології, О. Огоновський як ніхто інший відчував потребу цілісного опрацювання історії української літератури. У 1881 році він написав «Короткий погляд на історію літератури руської від Татарщини до кінця ХVII віку», а згодом, у 1886—1894 роках, видав шеститомну «історію літератури руської». В цій праці дослідник вперше порушив проблему української літератури в її органічному розвитку від найдавніших часів до кінця ХIХ століття і послідовно провів ідею самобутності українського народу й оригінальності української літератури. Саме це стало причиною різкого заперечення праці О. Огоновського російською шовіністичною критикою і викликало активну дискусію, що  зав’язалась між О. Огоновським за підтримки А. Кримського, і. Нечуя-Левицького та Б. Грінченка з російськими вченими О. Пипіним та О. Соболевським. Перу вченого належать також праці «Граматика руського язика», «Хрестоматія староруська», «Студії на полі української мови» тощо. 
Поруч із науковою творчістю О. Огоновський також відомий як письменник. Спочатку з’являються його поетичні твори «Думка на розвалинах замчища Галицького», «Хрест», «Святий вечір», «Пролог» тощо. Останній твір, написаний 1864-го до відкриття українського театру у Львові, отримав схвальну оцінку івана Франка як поезія, «котра найпростішим словом уміє трапити до серця».
Є в творчому доробку О. Огоновського і прозові твори. В оповіданні «Святий вечір» він зробив спробу відтворити життя повітової галицької шляхти. Згодом видав десять оповідань для дітей. Це, зокрема, оповідання «Верховина», «Нагорода пильності», «Сироти», «Небезпечна купіль» та інші. О. Огоновський написав також публіцистично-художні есе «Життя Тараса Шевченка», «Маркіян Шашкевич. Про його життя і письма» та п’єси на історичну тематику «Федько Острозький», «Настасія» та «Гальшка Острозька». В останній п’єсі автор порушив проблему денаціоналізації української шляхти, її втрату як національної еліти, яка могла б очолити визвольну боротьбу народу за державну незалежність. Згадані п’єси мали сценічний успіх в галицькому та наддніпрянському театрах.
О. Огоновський відомий і як активний громадсько-культурний діяч. З моменту заснування в 1868 році товариства «Просвіта» він активно співпрацював з нею, а з 1877 року майже 18 років очолював це поважне товариство. Був також одним із засновників і діяльних членів «Руського товариства педагогічного» (пізніше «Рідна школа»), засновником і керівником філологічної секції наукового товариства імені Шевченка та, крім усього цього, був активним діячем галицьких народовців у перші десятиліття їхньої суспільно-політичної діяльності.

Переглядів: 557 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024