П`ятниця, 2021-10-22, 2:13 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Липень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Архів новин
Головна » 2011 » Липень » 9 » Ресторації та кав’ярні старого Станиславова
11:29 PM
Ресторації та кав’ярні старого Станиславова
Заклади громадського харчування в нашому місті були відомі віддавна. Проте більшість з них у ХІХ столітті являли собою корчми з низьким рівнем обслуговування, де подавалися прості страви і напої. Такі корчми в Галичині часто називалися «мордовнями», бо там мало не щодня траплялися бійки. В Станиславові корчми розташовувалися в людних місцях, наприклад, поблизу Ринку. Звичайно, добропорядні й поважні міщани уникали подібних закладів. Вони відвідували ресторани, кав'ярні і цукорні...
Одним з найстаріших у місті був ресторан власника броварні Сельдельмайєра, який знаходився по однойменній вулиці (зараз - вул. Новгородська) і був збудований ще у ХІХ столітті. Саме тут можна було скуштувати пиво станиславівського виробництва. Велика зала ресторану могла вмістити до 500 осіб, тому її часто орендували під різні зібрання. Реклама в газеті «Українське життя» від 3 квітня 1921 року повертає нас у минулі часи: «Пиво Зедельмайєра з першого парового бровару в Станиславові виробляє пива: мартовий лежак, ясний експорт... Дістати можна в гектолітрах, бочках, відрах, чвертках, вісімках. Заступництво в усіх містах!»
Любили мешканці збиратися й у відкритому в листопаді 1896 року ресторані «Казино», який знаходився по вул. Сапіжинській, 12 (тепер - приміщення бібліотеки для юнацтва по вул. Незалежності). Сьогодні назва «казино» набула дещо негативного відтінку, але в минулому казино було місцем різноманітних забав, вечірок з танцями, громадських заходів.
У ресторані були запроваджені абонементи на обіди і вечері. В газеті «Українське життя» від 15 травня 1921 року читаємо рекламу «Казино»:
«Реставрація Антона Гаргесгаймера в Станиславові, вул. Сапіжинська, 12 поручає щодня свіжі вудженини й пиво першорядної якости. Дешева й смачна кухня. Приймає замовлення на вечорниці, забави й весілля».
Модерні ресторани та кав'ярні європейського типу з'явилися у місті на зламі ХІХ-ХХ століть.
У 1898 році у кам'яниці ресторатора Германа Басса (донедавна там була книгарня по вул. Незалежності, 19) відкрилася перша елітна кав'ярня-ресторан «Union». Через 15 років кав'ярня перемістилася в новозбудований готель «Union» на початку вулиці (тепер - готель «Київ»).
Влітку 1903 року по вул. Собєського (зараз - Січових Стрільців, 24) відкрився ресторан «Рояль» з великим залом, більярдом («шаровнею») та кав'ярнею. В ресторані щовечора грав дуже популярний у ті часи оркестр 24 піхотинського полку. Проте, незважаючи на пишне відкриття, ресторан не став взірцевим і часто трактувався вимогливими мешканцями як другосортний.
У ХІХ ст. у європейських ресторанах запровадили меню, тобто перелік усіх страв, які може запропонувати кухня ресторану. Не відставав від нововведень і Станиславів. Перше меню з'явилося у нашому місті в ресторані, який відкрився 1906-го року в готелі «Центральний» по вул. Собєського, 4 (тепер - вул. Січових Стрільців, приміщення військового готелю «Зірка»). Власником ресторану був виходець із Кракова А. Лігенза. Обід із 5 страв у цьому ресторані коштував 2 корони, а із 4 страв - 1,4 корони (нагадуємо, що середня зарплата на той час становила 100 корон).
1 травня 1914 року були відкриті ресторан і кав'ярня у готелі «Австрія» (за Польщі - «Варшава») по вул. Собєського, 16 (тепер - готель «Дністер» на розі вулиць Січових Стрільців та Шевченка), які обіцяли відвідувачам «перворядне упорядження з європейським комфортом, центральне огрівання, водопроводи, електричне освітлення, приступні ціни та солідну услугу».
По вул. Сапіжинській (тепер - Незалежності, 11) у п'ятиповерхівці Кароля Гаусвальда, спорудженій у 1914 році розміщувався ресторан Гаубенштока. Згодом ресторан змінив свою адресу і розмістився по вул. Собєського, 22.
Після побудови у 1904 році Пасажу Гартенбергів фешенебельна кав'ярня, пізніше - ресторан «Едісон», або «Пасаж», зайняла другий поверх будівлі.
Згідно з "Інформатором Станиславова", виданим у 1929 році, у місті налічувалось 11 ресторанів. Крім уже відомих «Haubenstock», «Казино», «Варшава», «Union», в місті працювали «Брістоль» по вул. Собєського, 17 (тепер - вул. Січових Стрільців), «Flieg Karol» по вул. 3 Мая (тепер - вул. М. Грушевського), «Ziemianska» по вул. Вірменській, 18 (тепер - вул. Мельничука), а також ресторани без назв, власниками яких були  С. Хeндлер, М. Хабнер, Ф. Карчевіч, Т. Квятковський.
Більше нових ресторанів відкрилося у Станиславові в середині 1930-х років, проте інформації про них обмаль. Згідно з матеріалами Воєводського управління фонду праці в м. Станиславові протягом 1933-1934 рр. працювали ресторани власників Соломона Гендлера, Пікауза; протягом 1934-1939 рр. - «Міраж» Клари Рубін, «Андрій» Леоніли Феніг, залізничний ресторан Філомени Чап, «Лувр» Аделі Драх; протягом 1937-1939 рр. - кафе-ресторан Хайма Фрідмана; в 1939 році - ресторан «Малополянка» власниці Ядвіги Акерман.
Станиславівські ресторатори були об'єднані в Товариство власників ресторанів, яке очолював М. Гаубеншток. 10 вересня 1936 року у Львові відбувся З'їзд рестораторів Польщі, на якому були присутні й власники ресторанів зі Станиславова.
Страви у станиславівських ресторанах були різноманітними і поєднували традиції української, єврейської, польської, австрійської кухонь. На одному столі могли органічно поєднатися єврейський курячий бульйон, українські вареники та струдель з яблуками - страва австрійської цісарської кухні. Не обходилося, звичайно, без кави - уже справді традиційного галицького напою! Чорна кава подекуди називалася «капуцин», кава з молоком - «мелянж», можна було замовити пошаровий кавовий десерт.
Працювали у місті також кав'ярні та цукорні. У 1929 році улюбленими міськими кав'ярнями були «Haubenstock», «Варшава», «Union», «Пасаж», розміщені поруч з однойменними ресторанами, а також «Метрополь» по вул. Шидловского, 1 (тепер - вул. Грушевського).
Цукорні, тобто кондитерські кав'ярні-магазини, були популярними серед станиславівських пань. Найбільш відомою була цукорня В. Скрута, яка розміщувалася по вул. Казимирівській, 4 (тепер - вул. Гетьмана Мазепи, де розташований магазин «Головні убори»). Також відомі цукорні по вул. 3 Мая, 1 (тепер - вул. Грушевського), «фабрика шоколаду і солодощів десертних» В. Кровінського по вул. Сапіжинській, 4 (вул. Незалежності), «Затишок» по вул. Каземирівській, 9 (вул. Гетьмана Мазепи), «Закопане» по вул. Гославського (тепер - вул. Дмитра Вітовського) та ін. Про асортимент цукорень читаємо у рекламі: «Цукорня Івана Стаффа у Станиславові по вул. Міцкевича поручає свої вироби: торти, цукри, тіста, морозиво!».
На втіху франківців, традиція цукорень почала відновлюватися - в кав'ярнях тепер можна подекуди скуштувати шоколад їхнього власного виробництва. Гарна традиція - вишукано, смачно, корисно!
Наталія ХРАБАТИН, "Галицький кореспондент"

Переглядів: 498 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021