Неділя, 2019-12-15, 11:22 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Липень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Архів новин
Головна » 2011 » Липень » 22
Серед прекрасних гір, лісів, мов на долоні, розкинулось селище Ланчин. Із глибини століть випливають таємниці і легенди про його походження. Точної назви про походження назви цього населеного пункту немає, оскільки джерелами досліджень є ілюстрації, грамоти, квитанції, судові рішення, а не наукові дослідження.
Існує декілька версій істориків та літописців. За народними переказами, назва – від слова «лан». За дослідженням письменника-краєзнавця Степана Пушика, першоджерелом назви Ланчин є дочка угорського короля Бели, дружина галицького князя Михайла Володимировича Ланка, якій і належали землі селища.
Перша письмова згадка про Ланчин є у Галицько-Волинському літописі 1241 р., перше поселення – у Х сто­літті. На території селища є декілька соляних джерел і тому деякі письмові згадки пов`язані с ... Читати далі »
Переглядів: 725 | Долучив: Dnister | Дата: 2011-07-22

З приходом німецьких військ влітку 1941 року на терени Західної України громадськість почала орга­нізовувати своє самоврядування та створила сітку тимчасових управ.
Після втечі радянських органів місцеве населення кинулось до тюрем НКВС розшукувати своїх рідних, але, як виявилось, тільки за 2 тижні в червні 1941 р. московські людожери жорстоко замордували у в’язницях західної України кілька десятків тисяч людей.
26 липня 1941 р. у південній частині м. Надвірна, біля лісу Буковинка, знайдено могилу помордованих більшовиками в’язнів. Косарі, які косили там траву, натрапили на сві­жий гріб, який виявився братською могилою. Повідомлена лікарська комісія приїхала наступного дня і після роз­криття могили підтвердила закопаних 82 трупи. Тіла були покалічені, руки поламані і позв’язувані дротом за сп ... Читати далі »
Переглядів: 431 | Долучив: Dnister | Дата: 2011-07-22

Одна з центральних вулиць Калуша носить ім’я видатного сина Калуського краю — Степана Бандери (1909 — 1959) — українського політичного діяча, ідеолога, у повоєнні роки — голови проводу ОУН та проводу закордонних частин ОУН. Автора праць з питань політики та ідеології українського націоналізму. Це є одна з найдавніших вулиць міста, яка збереглася до сьогодні. Згадується вона вже у XVI столітті. Сформувалася вулиця у період середньовіччя і носила назву Галицький шлях, згодом — Галицька вулиця. За часів Австро-Угорщини вона була перейменована на Станиславівську (Станіславську).
Майже впродовж усієї історії Калуша вулиця С. Бандери була однією з найдовших у місті й основним торговим шляхом Калуша. За часів СРСР була перейменована на вул.  Валентини Терешкової. Тривалий час це була найдовша вулиця Калуша, адже починалася у самісінькому центрі і тягнула ... Читати далі »
Переглядів: 510 | Долучив: Dnister | Дата: 2011-07-22

Кожен день прийдешній наближає нас до історичної події останнього десятиліття ХХ віку, коли на карті світу постала нова держава – Україна. Її становлення вийшло на порядок денний вже в кінці 80-х, коли в один момент прорвало чиряк доби «розвиненого соціалізму» і вщент розлетілася ідилія «комуністичного завтра». У цьому нема нічого дивного. Ми надто довго жили у спотвореній ідеологічними догмами системі координат, у своєрідному "королівстві кривих дзеркал”.
Ми наближаємося до вікопомного дня, коли було підписано Акт про незалежність України. Біля її витоків стояли люди, сповнені патріотизму, керовані національною ідеєю, які жили з Україною в серці. Серед них Василь Григорович Крук, який погодився поділитись спогадами і повернутись до подій двадцятирічної давності.

Переглядів: 555 | Долучив: Dnister | Дата: 2011-07-22

21 липня 2011 року відбулося засідання оргкомітету по будівництву пам’ятника провіднику ОУН-УПА Степану Бандері, за участю голови районної державної адміністрації Андрія Рябошапко, заступника голови районної ради Юрія Костащука, представників політичних партій, громадських організацій, засобів масової інформації.
Першочерговим питанням на порядку денному, було обговорення проекту ескізу пам’ятника Степану Бандері.
Під час засідання вирішено: створити художню раду, яка буде розглядати проекти ескізів, запроповані скульптурами.
* Снятинська РДА
Переглядів: 404 | Долучив: Dnister | Дата: 2011-07-22

Він народився в Австрії, став боксером у Станиславові, десятки разів перетинав Атлантику матросом, воював за Польщу та Україну, двічі був у полоні… У міжвоєнне двадцятиліття Станиславів мав свого зіркового і непереможного боксера-важковаговика. Йосип Хома був чемпіоном Польщі та навіть боксував на професійному рівні у США.

Брати-боксери
Йосип Хома народився у Відні у 1915 році. Після закінчення Першої світової та падіння Австро-Угорської імперії його сім’я перебралася до Станиславова.
У відновленій Польщі тоді почав активно поширюватися бокс. Вже у 1918 році у Варшаві відбулися перші показові бої. У Станиславові боксом займалися зде ... Читати далі »
Переглядів: 476 | Долучив: Dnister | Дата: 2011-07-22

Не лякайтеся, мова не про покидька-поліцая, який у часи німецької окупації виводив на ешафот дітлахів з єврейського гетто. Нічого подібного! За своє довге життя Міша (або дядя Міша) не виконав жодного смертного вироку. Мало того, він сам був євреєм, а франківські діти його любили.
У 1960-х роках на стометрівці біля колишнього готелю «Під трьома коронами» (він же «Під трьома цицьками») стояв чоловік похилого віку із напільною вагою. Саме його місцеві називали «Міша, який на Радянській вішає дітей». Справді, за невисоку платню він просто зважував (вішав) усіх охочих. Любив пожартувати, розповідав смішні анекдоти та пригощав дітей цукерками. Через це його найпостійнішою клієнтурою були дітлахи. Міша дуже скоро перетворився на незмінний атрибут середмістя.
Крім зважування, підприємливий дядя Міша ... Читати далі »
Переглядів: 480 | Долучив: Dnister | Дата: 2011-07-22

В середині 80-х років ХІХ століття на західноукраїнських землях, що входили до складу Австрії, піонеркою жіночого руху була Наталя Кобринська, яка заснувала у 1884 р. у  Станіславі «Товариство руських женщин». Вона бачила потребу економічного, політичного, побутового розкріпачення жіноцтва і ставила собі за мету долучити інтелігентних жінок до популяризації нових суспільних ідей. Це стало поштовхом до створення жіночих організацій на всій території Галичини та Буковини. Саме це товариство стало підґрунтям для заснування у 1921 році «Союзу українок», який плідно працював до 1939 року, коли і був ліквідований більшовиками. Відродився він разом з українською державою у 1991 році як Всеукраїнська жіноча організація. Велика заслуга письменниці і в тому, що вона була ініціаторкою видання альманаху «Перший вінок» у 1887р., чи не першої у світі антології жіночої творчості, зібраної, відредагованої та виданої жінкам ... Читати далі »
Переглядів: 486 | Долучив: Dnister | Дата: 2011-07-22








Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019