Таку назву носить книжково-ілюстративна виставка, організована працівниками відділу загального читального залу обласної універсальної бібліотеки ім. І.Франка до чергової річниці з дня заснування „Руської трійці”. Земний уклін вам, хто відстояв Свій вік, свій дім, свій чесний хліб... Не онімечили святої, Не спольщили, хоча й могли б. Ми ладні руки цілувати Тому, хто у страшній порі Зберіг для нас дзвінкі Карпати І мову голубу зберіг. І. Драч
„Руська трійця" (1833-1837 рр.) - галицьке літературне угруповання, засновниками якого були студенти Львівського університету Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. Породжене в добу романтизму, воно мало виразно слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде». Навколо „Руської трійці" об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький та ін.) були зв'язані з польським революційним підпіллям. Учасники угрупування твердили, що „русини" Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру. Вони „ходили в народ", записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Діяльність „Руської трійці" викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів переступила межі вузького культурництва. Особливою пошаною членів літературного угрупування користувалася „Енеїда" І. Котляревського, фольклорні збірки М. Максимовича й І. Срезневського, граматика О. Павловського, а також твори харківських романтиків. Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових словянських діячів, „трійчани" укладають першу рукописну збірку поезії „Син Русі" (1833). У 1835 році „Руська трійця" робить спробу видати фольклорно-літературну збірку „Зоря", в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд. Істотною заслугою „Руської трійці" було видання альманаху „Русалка Дністровая" (1837 рік, Будапешт), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М.Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель. Ідея слов'янської взаємності, що нею пройнята „Русалка Дністрова", споріднює її з Колларовою поемою „Slavydcera" (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність „Руської трійці". Вплив на постання „Руської трійці" мав між іншими і чеський славіст Ян Ковбик. Та царський уряд заборонив „Русалку Дністровую". Лише 250 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано. Над трьома упорядниками збірки було проведено слідство. М. Шашкович після висвячення на священика був переведений в одну з дрібних парафій, де він, виснажений працею та постійними злиднями, помер у 32-річному віці. Я. Головацькому тривалий час не давали сану священика, а І. Вагилевич, щоб уникнути переслідувань, перейшов у протестантську віру. Невдовзі після смерті Маркіяна Шашкевича 1843 р гурток „Руська трійця" припинив свою діяльність. Та діяльність „Руської трійці" неоціненна і сьогодні. Адже М. Шашкевич і його побратими прагнули з допомогою власних українознавчих досліджень, літературної творчості й друкованого слова рідною мовою сприяти піднесенню освітнього рівня та пробудженню національної свідомості галичан як невід'ємної частини українського народу. Так вони прислужилися справі його відродження до самостійного національного життя та входження в коло вільних, рівноправних й культурних націй Європи, насамперед слов'янських. Цьому присвятили всю свою багатогранну, багато в чому піонерську, працю: збирацьку, дослідницьку, видавничу й публіцистичну в ділянці гуманітарних дисциплін, а також літературно-художню та перекладацьку творчість. Матеріали представлені на книжково-ілюстративній виставці „„Руська трійця": історія та сьогодення" знайомлять читача з історією та діяльністю гуртка, з біографіями Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького та значенням їх діяльності для сьогоднішнього покоління. Серед представлених книг „„Руська трійця" в історії суспільно-політичного руху і культури України", О. Петраш „Руська трійця", „Русалка Дністрова": документи і матеріал " „Шашкевичіана Богдана Лепкого", Г. Бурлака „Літературна спадщина Маркіяна Шашкевича. Проблеми текстології", Я. Гоян „Портрет Маркіяна Шашкевича", „Іван Вагилевич - поет, просвітитель, фольклорист" та інші. Запрошуємо всіх до цікавого перегляду. Будемо раді зустрічі з вами. |
