П`ятниця, 2020-04-10, 8:19 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Лютий 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829
 
Архів новин
Головна » 2020 » Лютий » 6 » У Галичі відзначать 30 – ти річчя повернення парафії Різдва Христового до УГКЦ
12:17 PM
У Галичі відзначать 30 – ти річчя повернення парафії Різдва Христового до УГКЦ
8 - 10 березня 1946 у м. Львові в кафедральному соборі святого Юра відбувся т. зв. Львівський собор. Він був скликаний за вказівкою партійно -державного керівництва СРСР і проводився за сценарієм і під наглядом НКДБ УРСР.
На цьому зібранні представників духовенства і віруючих греко - католицьких єпархій Галичини було прийнято ухвалу про скасування Берестейської церковної унії 1596 і підпорядкування Української греко - католицької церкви під юрисдикцію РПЦ.
Період правління генерального секретаря СРСР Михайла Горбачова приніс зміни у релігійне життя країни. 4 серпня 1987 року група священників УКГЦ i вірних під керівництвом владики Павла Василика вийшла iз підпілля.
30 листопада 1988 р. Рада у справах релігій при Радi Miністpiв УРСР подала заяву про реестрацію греко - католицьких релігійних громад.
Релігійні зміни в законодавстві відобразились на повсякденному житті Галича. Єдиною діючою святинею міста тоді залишався храм Різдва Христового, що після Львівського псевдособору 1946 р. функціонував у лоні РПЦ.
Напередодні 1990 р. в цepквi Різдва Христового відбулися збори парафіян, де зібралося багато прихильників УГКЦ. Одна iз учасниць збоpiв М.Чемеринська, звернулась iз питанням про створення громади УГКЦ до відділу у справах peлігії райвиконкому і надали відповідні документи.
14 січня 1990 р. було призначене голосування, на якому громадяни повинні були визначитись до якої конфесії належатиме церква Різдва Христового. На голосування прибули представники влади.
Громадяни мали вибір між трьома конфесіями: російською православною церквою, автокефальною православною церквою i греко - католицькою церквою. Результати були наступними: за РПЦ віддано 3 голоси, за УАПЦ – 26, за УГКЦ - 740.
Вже 10 лютого єпископ Павло Василик npoвiв урочисте освячення храму, а першу після 1946 р. греко - католицьку літургію відправив о. Петро Дутчак з с. Комарів.
14 квітня 1991 р. церкву Різдва Христового відвідав предстоятель УГКЦ - Верховний архієпископ Львівський, митрополит Галицький, єпископ Кам’янецький, кардинал з титулом Санта - Софія а Bia Боччеа Мирослав Любачівський.
Велику роль у відродженні греко - католицької церкви у м. Галичі та в районі відіграв парох церкви Різдва Христового м. Галича та довголітній декан Галицький УГКЦ отець - митрат Василь Завірач, який поділився своїми спогадами про події того часу:
«У середині січня 1990 р. у м. Галичі в Будинку культури відбулося голосування щодо того, якою має бути церква. У той час с. Залуква належало до Галича, і переважна більшість людей проголосувала за повернення до греко-католицької віри. Це підтвердили документально і церкву Різдва Христового в м. Галичі передали греко - католицькій громаді, яка після даного рішення звернулася до Івано - Франківського Єпископа - Коад’ютора УГКЦ Кир Павла Василика з проханням про призначення у м. Галичі греко -католицького священика.
Ініціативна група з м. Галича в складі представників Ярослава Глушка, Ярослава Засєдка, Марії Чемеринської, Степана Мацькевича приїхала у катедральний собор Святого Воскресіння в Івано - Франківську. Я також там був у справах до Владики Павла. Побачивши людей, подумав: «Хоч би мене обминула ця участь, бо на той час опікувався вже п’ятьма церквами в селах Більшівці, Кінашів, Нараївка, Жалибори та Поділля».
Через кілька годин знову бачу своїх земляків та й питаю їх: - Ну що, призначили вам священика?- Так, - відповідають вони, - нам дали о. Петра Дутчака (на той час обслуговував с. Комарів).Я дуже зрадів, що мене це обминуло, та радість тривала недовго, якихось 10 хвилин. До мене підходить водій Владики Павла і каже: «Отче, Владика хоче з вами поговорити».
Я пішов до Владики і він мені каже: - Отче, ви мусите прийняти м. Галич. - Я не можу, - кажу Владиці, - бо уже маю п’ять сіл. Але Владика Павло нічого не хотів чути: - Мусите прийняти… Хоча б на два місяці. І додав, що у неділю в м. Галичі відбудеться Служба Божа. У неділю, 10 лютого 1990 року, у церкві вперше була відправлена Служба Божа у греко - католицькому обряді, яку відслужили Владика Павло, о. Петро Дутчак і я. Звичайно, відбулося освячення церкви. Чимало людей прибули із навколишніх сіл. Після Богослужіння Владика представив мене як адміністратора парафії. Наступної неділі я вже мав відправляти Службу Божу сам. Протягом того тижня мені надходили телефонні дзвінки з погрозами, зневагою і приниженням. На той час огорожі біля церкви в м. Галичі не було. Велика кількість людей стояла на площі.
Члени патріотичної організації Народного Руху України зробили живий коридор, тримаючись за руки, щоб я зайшов до церкви. Зайшовши у храм, почав готуватися до Служби Божої. Тоді до мене підходить представник із міської ради і просить, аби я зайшов у міську раду. Вийшовши через бічні двері, я направився до міської ради, у якій мене зустріли три жіночки з православної громади, почали обзивати та докоряти, як я смію приходити сюди. Головою міської ради на той час був п. Антон Іваночко, заступником голови райвиконкому - п. Євгенія Сисак. Вони звернулися до мене з таким проханням, щоб Службу Божу я відправив під церквою, бо прихильники православної громади погрожують, що сьогоднішню відправу зроблять кривавою. Щоб цього уникнути, я звичайно ж погодився на дану пропозицію. Повернувшись до церкви, кажу людям: «Щоби уникнути конфлікту і зайвих проблем, сьогодні відправимо Святу Літургію під церквою».
Та церковне братство не погодилося. «Тих крикунів там не так багато є, як вони кричать, - сказали мені, - тому Богослужіння буде відправлятися в церкві».
Почалася Свята Літургія. Коли читав Євангеліє, то в паламарці почув гучний шум і крик. Я дочитав Святе Письмо і виголосив проповідь. Церковна управа зуміла культурно вивести тих крикунів із храму.Так розпочалося моє служіння у церкві Різдва Христового в м. Галичі у греко - католицькому обряді.
У березні 1990 р. мене призначили парохом храму і деканом Галицьким УГКЦ. Моє служіння тривало майже 24 роки.14 квітня 1990 року * Галич велично зустрічав Кардинала Мирослава - Івана Любачівського після його повернення в Україну. Щиро дякую тим галичанам, які підтримували мене у той непростий час відродження та становлення УГКЦ…».
 
• Повинно бути 14 квiтня 1991 р.
 
З нагоди відзначення 30 – літнього ювілею повернення парафії церкви Різдва Христового до УГКЦ, 10 лютого 2020 р. о 11.00 год. в Музеї історії Галича (с. Крилос, Галицький р – н, Митрополичі палати) відбудуться урочисті заходи.
Захід відбуватиметься за участі Кир Володимира Війтишина Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського, дирекції і співробітників Національного заповідника «Давній Галич», вірних і всіх зацікавлених.
Програма заходу:
11.00 год., молитовне благословення Кир Володимира Війтишина Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського;
11.15 год., вітальні слова дирекції НЗ «Давній Галич»;
11.30 год., доповідь наукового співробітника п. Ганни Жолоб на тему "Тернистий шлях Церкви. До 30 – ої річниці легалізації УГКЦ в м. Галичі";
11.45 год., оглядова екскурсія експозицією музею, спільне фото.

Переглядів: 28 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 20. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2020