Понеділок, 2021-10-25, 6:30 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Червень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
 
Архів новин
Головна » 2020 » Червень » 17 » В Галичі проводяться пошуки місць поховань жертв НКВС 40 – 50 – их років ХХ століття
8:57 PM
В Галичі проводяться пошуки місць поховань жертв НКВС 40 – 50 – их років ХХ століття

Історія міста Галича дуже багата і цікава. Пам’ятки міста та його довкілля відомі далеко поза межами нашої області. За десятки років роботи різних дослідників написані сотні статей, видано незліченну кількість монографій – все це дає змогу говорити про те, що міська історія достатньо вивчена. Разом з тим, при ґрунтовному обговоренні питань, стає зрозумілим, що сучасникам більше відомі події пов’язані з минулим міста - як княжої столиці, але навіть події останнього століття містять значну кількість «білих плям» і потребують фахового дослідження.

Однією з таких проблематик є історія міста в час УРСР, а саме з часом, коли після завершення Другої світової війни, Галич став районним центром в якому знаходилися органи НКВС, НКДБ, військовий гарнізон – завданням яких була боротьба з українським підпіллям.

Відомо, що вже в 1944 р. у Галичі загальна чисельність осіб приналежних до більшовицького апарату становила 90 осіб, в т. ч. 20 осіб служили в «істрєбітєльному отряді». Первинно їхній склад забезпечувалися за рахунок місцевих комуністів, москвофілів та поляків. Очолював тоді міліцію Стах Бабіцький.
Крім участі в облавах і репресуванні населення, до обов’язків міліції належала охорона міста, тюрем та інших установ. Цей відділ щоночі виставляв сильну заставу на Замковій горі, з якої було видно ціле містечко і околицю. Тут, на становищі постійно стояв важкий кулемет. Його обслуга зауваживши найменший підозрілий рух, обстрілювала околицю міста та освічувала її ракетами - що свідчить про доволі великий страх перед повстанцями.

В 1946 р. «радянський» Галич охороняли 150 військових з важкими та легкими кулеметами, 2 гарматками, 3 мінометами. Очолював їх майор Сомков; окрім них, продовжував боротися з підпіллям відділ стрибків у кількості 40 осіб під командою ст. лейтенанта Красножонова.

Документи Проводу ОУН згадують серед активних галицьких «стрибків» наступних осіб: Маланія з с. Викторів, Габіцкого – поляка з Галича, Масляка – москвофіла з Галича.

Ймовірно, що захоплених повстанців та членів сітки ОУН після страти захоронювали в межах приміщень відповідних каральних органів.

2 червня 2020 р., працівники комунального підприємства обласної ради з питань пошуку та перепоховання жертв воєн, депортацій та репресій тоталітарних режимів "Пам'ять" спільно з членами ГО "Галицьке районне об'єднання воїнів АТО" провели пошукову експедицію в місті Галич.

За словами директора обласного комунального підприємства “Пам’ять” Василя Тимківа, в пошуківців наявна інформація від старожилів, про те, що в Галичі є кілька імовірних місць поховань учасників національно - визвольної боротьби 40 – 50 их років ХХ ст.
«Ми хочемо провести пошуки на декількох локаціях, які нам вказали: біля податкової, на території школи, біля поліції, військкомату. Старожили розповідали нам, що там можуть бути поховані закатовані учасники національно-визвольної боротьби і люди, які їм допомагали. Можливо, щось знайдемо. Також у нас є інформація про кілька місць, де НКВС могли утримувати в’язнів», - говорить Тимків.

Дослідники вважають, що в Галичі, можуть бути великі поховання, на зразок тих, які минулого року знайшли у Більшівцях. Адже місто велике і таких поховань може бути кілька, просто їх ще не знайдено.

Розпочато пошуки з будівлі, де зараз розміщується Центр обслуговування платників податків. За австрійської влади тут був повітовий суд, опісля, за свідченнями старожилів, в’язниця і гарнізон НКВС.

Збоку від будівлі є подвір’я, де імовірно могли бути поховання. Працівниця установи розповіла історикам, що кілька років тому тут замінювали каналізаційний колектор, але нічого не знаходили. Втім, тоді не перекопували все подвір’я, тож дослідники планують отримати відповідні дозволи і провести у цьому місці розкопки.

Також, під час пошуків з’ясувалось, що в підвалах колишнього повітового суду справді були камери, де утримували в’язнів. Як розповів місцевий мешканець п. Володимир, на подвір’ї біля приміщення лежали тіла закатованих упівців для впізнання, втім ніхто з сучасників не зізнався, що їх знає. Люди боялися…

«В цьому приміщенні був суд і прокуратура. Поруч, в підвалах теперішньої музичної школи була тюрма. Позаду відділу поліції, на території школи, мало б бути поховання близько 46 невпізнаних воїнів УПА. Батькова сестра працювала в НКВС, а її чоловік був дільничним, то вона розказувала. Їх вперше знайшли, коли хотіли будувати котельню для школи. Тоді викопали останки, форму, частини стволів зброї. Втім, після цієї знахідки, котельню вирішили збудувати в іншому місці. Мене дивує, що за часів незалежності ніхто не перепоховав їх. Хоча дехто каже, що тоді останки вивезли», - каже чоловік.

Опісля п. Володимир провів дослідників у підвали, де були камери. Вузенькі коридори, темрява, сирість і камери 1.5 * 2 метри. В таких умовах ув’язнені учасники національно-визвольної боротьби доживали останні дні перед стратою. Втім, найбільше вразили карцерні ями - в яких утримували покараних. Людей опускали у вузьку яму глибиною два метри і закривали металевою кришкою. Зараз ці ями засипані, але дослідники планують їх розкопати. Варто зауважити, що частина ходів у підвалах замуровані, тож там можуть бути сховані документи НКВС.

11 червня 2020 р. силами дослідників здійснено шурфування території позаду приміщення Галицького ліцею ім. Ярослава Осмомисла та оглянуто територію в межах колишнього молокозаводу. Цього дня викопано 15 шурфів і, таким чином, вивчено приблизно третину ділянки, де можуть бути ймовірні поховання.

15 червня 2020 р. з метою проведення на належному організаційному рівні роботи щодо збереження об’єктів, пов’язаних з історією національно-визвольної боротьби українського народу та увічнення пам’яті історичних діячів в районі було створено робочу групу, до складу якої увійшли представники влади та громадських організацій.

На засіданні групи голова Галицької райдержадміністрації Сергій Канюка обговорив з Василем Круком та іншими представниками органів державної влади організацію роботи щодо пошуку місць поховань учасників визвольної боротьби та жертв політичних репресій в м. Галичі. Підсумовуючи обговорене, Сергій Канюка зазначив, що районна влада буде активно сприяти у проведенні всіх пошукових робіт.

Питання здійснення розкопок повинно отримати належні погодження, оскільки під площею досліджень наявні різноманітні комунальні комунікації.
Якщо знайдуться тлінні рештки, то їх відправлять на патологоанатомічну експертизу, де визначать стать, вік та спосіб, яким чином людина була вбита. Опісля перепоховають.
Ймовірно, подальші дослідження буде продовжено не раніше липня 2020 р.

КП "Пам'ять" просить всіх, хто може надати будь-яку інформацію щодо поховань жертв НКВД в м. Галич звернутися з повідомленням до осіб відповідальних за пошуки. Жертви повинні бути віднайдені і з належною шаною перепоховані.

Довідково. У 1990 р. в Галичі здійснювалися пошуки жертв репресій на терені колишньої будівлі правоохоронних органів (вул. Майдан Різдва); Розкопки проводили члени НРУ, «Просвіти», «Меморіалу», Союзу українок. Було знайдено скелети з поламанами та обплутаними дротом хребтами, черепи із забитими в них цвяхами, дитячі кістки. Перезахоронення відбулося 25 листопада 1990 р. Останки 10 жертв комуністичного режиму захоронено на окремій ділянці (кладовище Галич – гора); в 2000 – их роках проводилися розкопки в міському парку (поруч р. Лукви).

Джерело: власна інформація, Бліц – інфо, Галицька РДА


Переглядів: 112 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021