12 серпня 2012 року у селі Нижнів Тлумацького району Івано-Франківської області відбудеться освячення пам’ятника на місці поховання хорунжого 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Тихона Хилюка. Урочистості розпочнуться о 12:30 на місцевому греко-католицькому кладовищі. «Випадок з могилою цього вояка є досить унікальним, - пояснює координатор благодійної ініціативи «Героїка» Павло Подобєд. – На території України збереглось буквально декілька поховань воїнів Армії УНР. Решта могил були знищені радянською владою або досі є невідомими. Проте нам вдалось відшукати не лише документи, що проливають світло на життя Тихона Хилюка, але й згадку про дату та місце похорону. Відтак вшанування загиблого старшини стало реальністю аж за 92 роки по його смерті». Пам’ятник збудовано на кошти жертводавців з Наддніпрянської України та громади Нижніва. На урочистостях будуть присутні родичі загиблого воїна, які прибудуть до Нижнева зі столиці України. Історична довідка. Хилюк Тихін Феофанович (1883 - 29.08.1920) - хорунжий Кінної сотні штабу 8-ї стрілецької бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Народився у 1883 році в селі Гурівці Бердичівського повіту Київської губернії (тепер село Гурівці Козятинського району Вінницької області). Родина Хилюків була заможною. Батько мав власного вітряка та добротну хату у Галасаївому кутку Гурівців. У господарстві допомагали четверо синів: Юстин, Омелько, Тихін, ім’я четвертого невідоме. Коли в селі занепала стара дерев’яна церква (1735 року будівництва) Феофан Хилюк виступив з ініціативою зведення нової. Відтак Феофан став церковним старостою у відродженому храмі. Тихін закінчив вищу початкову школу. 5 березня 1920 р. вступив до Окремого відділу ім. Івана Сірка Армії УНР на посаду молодшого старшини кулеметної ватаги. З травня 1920 р. продовжив службу в Кінній сотні штабу 8-ї стрілецької бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Учасник боїв з більшовиками в травні 1920 року за оборонну лінію Ямпіль-Чернівці. Від травня 1920 року і аж до самої гибелі брав участь в усіх бойових діях 8-ї бригади 3-ї Залізної дивізії. Під час спроб 41-ї радянської дивізії форсувати Дністер (Армія УНР утримувала 100-кілометрову ділянку фронту вздовж річки) проявив себе як хоробрий старшина. В одному з таких боїв, який мав місце 28 серпня 1920 року поблизу села Комарівка (тепер Тернопільська область), прикривав тили 9-ї бригади кулеметним вогнем. Не зважаючи на шалений натиск червоних Тихін Хилюк не залишив своєї вогневої позиції. Він був заскочений ворогом з-за спини і заколотий багнетом. Завдяки хоробрості хорунжого Тихона Хилюка, козака Андрія Марчака, козака Єрмолаєва, хорунжого Василя Кривли, хорунжого Костя Пашкевича, сотника Віроцького 9-та бригада (декілька сотень вояків) Армії УНР уникнула загибелі в районі села Шкільна Гута. Сам Хилюк отримав важке поранення. Козаки перенесли Тихона через річку. Зупинились у місті Нижнів (тепер село Тлумацького району Івано-Франківської області). Наступного дня, 29 серпня, хорунжий Хилюк помер. Поховали українського старшину з військовими почестями на міському цвинтарі. Після Другої Світової війни його могила, в числі інших військових поховань, була знищена комуністами. Мав дружину та четверо дітей. Подальша доля родини невідома. |
