Неділя, 2021-10-24, 10:08 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Червень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
 
Архів новин
Головна » 2020 » Червень » 23 » «Зигмунт Абрагамович – галицький караїм, вчений зі світовим визнанням»
8:57 PM
«Зигмунт Абрагамович – галицький караїм, вчений зі світовим визнанням»

Нова виставка в Музеї караїмської історії та культури Національного заповідника «Давній Галич» присвячена видатному орієнталісту, перекладачу, доктору гуманітарних наук – Зигмунту Абрагамовичу (1923-1990). Батьківщина Зигмунта Абрагамовича – Галицький край. Галицька громада дала багато достойних пастирів і газзанів караїмському народу,безсмертні творіння її вчених мужів складають славу і гордість караїмської нації.

Пропонуємо Вам ознайомитися зі сторінками життя Зигмунта Абрагамовича і працями.

                                                                           

Зигмунт Абрагамович (1923-1990) – історик, тюрколог, філолог, сходознавець, архівіст, перекладач, доктор гуманітарних наук. Народився Зигмунт Абрагамович 20 лютого 1923 р. в с. Залуква біля Галича. Батько Зигмунта – Захарій Абрагамович, мати –  Девора Морткович. В сім’ї було четверо дітей, Зигмунт був найстаршим.

В п’ятилітнім віці поступив до першого класу польської школи в Галичі. В 11 років залишився без батька. Через рік, в 1935 році, Зигмунт Абрагамович поступив у гімназію в Станіславові (тепер м. Івано-Франківськ), де вчився до 1939 р. Тут на нього великий вплив справило спілкування з учителем гімназії –  Богданом Лепким – українським поетом, прозаїком, перекладачем. За рекомендацією лікарів на рік перервав навчання. Згодом продовжив вчитися в Галицькій середній школі (1939-1941 рр.).

В 1944 р.  Зигмунт Абрагамович був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Після війни переселився до Польщі (Дольні Сленськ). Працюючи в надзвичайно тяжких умовах життя, одночасно вчився. З 1947 р. був вільним слухачем на курсі філології Близького Сходу Варшавського університету під керівництвом тюрколога Ананія Зайончковського.

У студентські роки переклав турецькою мовою кілька віршів Назима Хікмета та ряд новел турецьких авторів і опублікував польською.

У 1949 р. склав іспит, а згодом, 1950 р. переїхав до Кракова, де продовжував навчання на факультеті орієнтальної філології в Ягеллонському університеті. В 1951 р. закінчив курс східних мов, став магістром орієнтальної філології – тюркології.

Головною темою своїх робіт вибрав історію відносин Польщі з Туреччиною і Кримським Ханством. Над цією темою він працював з 1952 р. як архівний дослідник польсько-турецьких історичних джерел в Головному архіві давніх актів (м. Варшава) і в Державному воєводському архіві (м. Краків) до 1976 р.

Зигмунт Абрагамович одружився з Маріанною Зайончковською у 1950 р. Його обраниця була перекладачкою наукової і художньої літератури. Професор Ананіаш Зайончковський обвінчав їх по караїмському звичаю. У 1955 р. народився у подружжя син Міхал, у 1961 р. - дочка Ганна.

В 1968 р. захистив докторську дисертацію у відділі філології Ягеллонського університету на тему « Hadży Mehmed Senai z Krymu. Historia Chana Islam Geraja III » на основі єдиної копії хроніки історії Криму в 1644-1651 роках, котра зберігалася в фондах Британського музею в Лондоні. Став знавцев відносин між Портою Османською і канцелярією королів і гетьманів Корони.

З 1976 по 1988 роки Зигмунт Абрагамович працював в Інституті історії Польської Академії Наук у Варшаві. Досліджував турецьку історіографію й історію Середньої й Східної Європи. Став автором опису подорожей мандрівника XVIII ст. Евлія Челебі « Księga podróży Ewliji Czelebiego » (1969 р.). В публікації цієї праці З. Абрагамовичу належить переклад опису подорожі по Криму, підбір документів, вступне слово й наукові коментарі.

З. Абрагамович переклав караїмською мовою «Заповіт» і поему «Гамалія» Т. Г. Шевченка.

Доктор Зигмунт Абрагамович протягом 30 років тісно співпрацював з редакцією Польського Біографічного Словника (1957-1987). В цей період опрацював 15 біографій осіб пов’язаних зі сходознавством, котрі жили між XV і XX ст. Це були: єврей Ісаак син Абрагама, шляхтич Ян Кєрдей, дружина султана Роксолана, мандрівник Кшиштоф Павловський, купець Сефер Муратович, шляхтич Мацей Пашковський гербу Задора, перекладачі Самуїл Отвіновський, Францішек Месгнієн-Менінський, Георгій Францішек Кульчицький, вірменський єпископ Деодат Нерсесович, секретар представництва Станіслав Малаховський, італієць Францішек Джуліані, архітектор Ян Хризостом Орловський, польський резидент в Стамбулі Станіслав Костка Пічелстейн, історик, етнограф Ян Рейчман (1910-1975). Їхні біографії були внесені в загальну і різномовну бібліографію, архівні джерела.  Не втрачають ці матеріали актуальності і сьогодні, оскільки для їх укладання були використані всі можливі матеріали, що стосувалися описуваних осіб. Вони є доказом досконалої наукової майстерності, високої ерудиції  Зигмунта Абрагамовича.

В останні роки життя приймав участь в роботі спільноти Польща-Турція. Працьовитий, вимогливий до себе до останніх днів життя, Зигмунт Абрагамович постійно працював. За два тижні до смерті, в день, коли його поклали в лікарню, закінчив роботу з перекладу і передав її у видавництво сусідкою.

Зигмунт Абрагамович помер 13 грудня 1990 р. Похований в Кракові на Раковецькому кладовищі.

Дослідники нараховують 62 праці Зигмунта Абрагамовича в 107 публікаціях чотирма мовами, які розміщені в 285 бібліотечних базах.

Бібліографія праць Зигмунта Абрагамовича

Nazim Hikmet, Pieśń pijących słońce : poezje, oprac. B. Ostromęcki, tł. Z. Abrahamowicz [i inni], Warszawa 1956.

Katalog dokumentów tureckich : dokumenty do dziejów Polski i krajów ościennych w latach 1455-1672, oprac. Z. Abrahamowicz, red. A. Zajączkowski, Warszawa 1959.

Czelebi Ewlija, Księga podróży Ewliji Czelebiego : wybór, tł. Z. Abrahamowicz [i inni], red. Z. Abrahamowicz, Warszawa 1969, 2. wyd. 2018.

Hadży Mehmed Senai z Krymu, Historia chana Islam Gereja III, tł. i oprac. Z. Abrahamowicz, red. Z. Wójcik, Warszawa 1971.

Kara Mustafa pod Wiedniem : źródła muzułmańskie do dziejów wyprawy wiedeńskiej 1683 roku, tł. i oprac. Z. Abrahamowicz, Kraków 1973.

DieTürkenvor Wien : Europa unddie Entscheidungan der Donau 1683, Ausstellungskatalog, Historisches Museum der Stadt Wien, ed. Z. Abrahamowicz [et al.], hrsg. R. Waissenberger, Wien 1983.

Ignacy Pietraszewski, Uroki Orientu: wspomnienia z wojaży 1832-1840-1860-1862, wstęp i oprac. Z. Abrahamowicz, Olsztyn 1989.

Wojna i pokój : skarby sztuki tureckiej ze zbiorów polskich od XV do XIX wieku. Katalog wystawy w Muzeum Narodowym w Warszawie, red. Z. Abrahamowicz [i inni], Warszawa 2000.

Література

Dubiński A. Zygmunt Abrahamowicz 1923–1990 // Przegląd Orientalistyczny. 1991. Z. 1−4 (157–160). S. 175–178.

Dubiński A. Zygmunt Abrahamowicz 1923–1990 // Folia Orientalia. 1994. № 30. S. 227–229.

Sulimowicz A. Bibliography of the Works of Zygmunt Abrahamowicz // Folia Orientalia. 1994. № 30. S. 230–236.

Gąsiorowski S. Doktor Zygmunt Abrahamowicz (1923–1990). Życie i dzieło // Wśród jarłyków i fermanów. Materiały z sesji naukowej poświęconej pamięci dra Zygmunta Abrahamowicza. Kraków 2004. S. 9–20.

Tryjarski E. Zygmunt Abrahamowicz (1929-1990) // Wśród jarłyków i fermanów. Materiały z sesji naukowej poświęconej pamięci dra Zygmunta Abrahamowicza. Kraków 2004. S. 21–24.

Jankowski H. Wkład Zygmunta Abrahamowicza w historyczną toponimię Krymu // Wśród jarłyków i fermanów. Materiały z sesji naukowej poświęconej pamięci dra Zygmunta Abrahamowicza. Kraków 2004. S. 51–62.

Siemieniec-Gołaś E. Katalog dokumentów tureckich w opracowaniu Zygmunta Abrahamowicza jako źródło do badań dyplomów orientalnych // Wśród jarłyków i fermanów. Materiały z sesji naukowej poświęconej pamięci dra Zygmunta Abrahamowicza. Kraków 2004. S. 93–99.

Stolicki J. Zygmunt Abrahamowicz jako badacz dziejów Podola w latach 1672-1699 // Wśród jarłyków i fermanów. Materiały z sesji naukowej poświęconej pamięci dra Zygmunta Abrahamowicza. Kraków 2004. S. 131–141.

Поташник Я. Виходець із галицької громади // Галицькеслово. 2012. URL: http://www.galslovo.if.ua/index_old.php?st=2140

Gąsiorowski S. Zygmunt Abrahamowicz biografista. Współpraca krakowskiego turkologa z Polskim Słownikiem Biograficznym w latach 1957-1987 // Almanach Karaimski. 2014. № 3. S. 25–36.

Kołodziejczyk D. Zygmunt Abrahamowicz jako historyk // Almanach Karaimski. 2014. № 3. S. 125–132.

Abrahamowicz-Pilecka H. Uczony w anegdocie. Zygmunt Abrahamowicz (1923-1990) // Awazymyz. 2015. № 4 (49). S. 4-7.

Тищенко-Монастирська О.О. Абрагамович, Зиґмунт // Велика українська енциклопедія. 2019 URL: https://vue.gov.ua/Абрагамович,_Зиґмунт

 

Також пропонуємо Вам переглянути відеопрезентацію на сторінці Музей караїмської історії та культури у мережі Facebook

Надія Васильчук

молодший науковий співробітник

відділу «Музей караїмської історії та культури»

Національного заповідника «Давній Галич»


Переглядів: 52 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021