Вівторок, 2019-09-17, 3:46 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Серпень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Архів новин
Головна » 2012 » Серпень » 10 » Знаний каноніст о. Лев Глинка
1:59 PM
Знаний каноніст о. Лев Глинка
Я, Лідія Іваницька, старший науковий працівник музею-оселі родини Івана Франка у мікрорайоні Підгірки, хочу розповісти про свого вуйка о. Лева Глинку. Людину, яка своїм життям свідчила любов до Господа, стала прикладом для наслідування, взірцем сумлінної праці, терпеливості, людяності.
У 2007 році на могилу вуйка у с. Брошнів  приїжджав о. Михайло Димид, директор інституту церковного права при Українському Католицькому університеті м. Львів.  Отець Михайло був тоді і у мене вдома й сказав, що він також викладає церковне право, тобто є продовжувачем справи мого вуйка, який зробив великий внесок в науку Церкви. 
Народився о. Лев 1 серпня 1893 року в Осмолоді Долинського повіту на Станіславівщині у родині лісника Юрія та Анни з Романчукевичів.
Пригадую із спогадів бабці Ольги Полатайко, його сестри, що вуйко, завдяки Митрополиту Андрею Шептицькому, навчався у Коломийській гімназії, а в 1915 році іспит зрілості складав у Відні. Як австрійський та український старшина брав участь у І Світовій та Українсько-польській війні. У 1921–1924 роках студіював право на правничому відділі Львівського таємного українського університету й одержав науковий ступінь доктора.
Від 1925 року студіював бого­слов’я в греко-католицькій духовній семінарії у Львові. У 1926 році став першим головою студентського товариства – Читальні українських студентів богослов’я ім. М. Шашкевича. Після закінчення студій одружився, але дружина померла під час пологів, залишивши сина, якого назвали Романом. Я пам’ятаю Романа, він був у дивізії «Галичина», а потім переїхав до Вінніпегу в Канаду. Там у нього народилися два сини.
У 1928 році Лев Глинка був рукоположений на ієрея. Завдяки Митрополиту Андрею Шептицькому виїхав до Риму спеціалізуватися у канонічному праві в Папськім Григоріянськім університеті, де в 1930 році осягнув ступінь доктора канонічного права.
Повернувшись із Риму, працював ректором Малої семінарії у Львові. З реорганізацією Богословської академії Митрополит Андрей покликав його в 1931 році викладати канонічне право.
На основі своїх лекцій у Богословській академії в Львові о. Глинка написав три підручники з права: «Супружне право», «Церковне річеве право» та «Особове право». Уся друкована продукція отця нараховує 1035 сторінок, 90% яких прямо стосуються церковного права.
Пригадую такий випадок. Коли моя бабця Ольга (сестра о. Лева) померла, моя мама знайшла лист, у якому Митрополит Андрей писав до вуйка про те, як виховувати хлопчиків-семінаристів. Там були такі слова: «Умертвляти плоть, а виховувати дух». Ця фраза досі живе у моєму серці.
Я багато чула про вуйка, але пам’ятаю його лише відтоді, коли він прийшов з в’язниці. У 1946 році військовий трибунал Міністерства внутрішніх справ по Львівській області засудив його на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Повернувся назад у 1953 році до своєї сестри Ольги у Брошнів-Осада Івано-Франківської області. З того часу у домі підпільно відправляли Святі Літургії. Вуйко дуже добре знав англійську мову. Мамин брат Богдан брав у нього уроки. У 1958 році мого дідуся Йосифа Полатайка ув’язнили на 12 років. Причиною назвали економічні злочини, а насправді його звинуватили в тому, що він прийняв вуйка до хати.
Помер о. Лев Глинка 1 квітня 1960 року.
Я завжди знала, що мій вуйко – це людина, яка гідна пошани і визнання, а ще коли прочитала про нього у журналі з Церковного Права (№5-6, вид-во Українського Католицького Університету, м. Львів), то зрозуміла, що маю велику честь походити з його роду. Вся наша родина гордилася і гордиться ним.
Нащадки о. Лева проживають у Перегінську — родина Савуляків та Мендюків, у м. Калуші – п. Лідія Іваницька та її сестра Орися Ковтун. У п. Лідії є фотографії і документи про о. Лева, які дала їй мама, а мамі бабця Ольга.
Зберігати пам’ять про своїх рідних і передавати її майбутнім поколінням – це велика справа перед Господом і людьми. Особливо, коли мовиться про особу, що залишила після себе сліди великої праці для збагачення найсвятішого – нашої Церкви. Завдяки п. Лідії, яка дуже трепетно береже кожен спогад про о. Лева, кожну його світлину, більше людей зможе довідатися про нашого великого ісповідника віри, людину, гідну визнання і пошани, науковця Церкви – о. Лева Глинку.
Записала Віра ДІДУХ

Переглядів: 271 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019