П`ятниця, 02.12.2022, 18:45:31

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Серпень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Архів новин
Головна » 2012 » Серпень » 10 » Знаний каноніст о. Лев Глинка
13:59:38
Знаний каноніст о. Лев Глинка
Я, Лідія Іваницька, старший науковий працівник музею-оселі родини Івана Франка у мікрорайоні Підгірки, хочу розповісти про свого вуйка о. Лева Глинку. Людину, яка своїм життям свідчила любов до Господа, стала прикладом для наслідування, взірцем сумлінної праці, терпеливості, людяності.
У 2007 році на могилу вуйка у с. Брошнів  приїжджав о. Михайло Димид, директор інституту церковного права при Українському Католицькому університеті м. Львів.  Отець Михайло був тоді і у мене вдома й сказав, що він також викладає церковне право, тобто є продовжувачем справи мого вуйка, який зробив великий внесок в науку Церкви. 
Народився о. Лев 1 серпня 1893 року в Осмолоді Долинського повіту на Станіславівщині у родині лісника Юрія та Анни з Романчукевичів.
Пригадую із спогадів бабці Ольги Полатайко, його сестри, що вуйко, завдяки Митрополиту Андрею Шептицькому, навчався у Коломийській гімназії, а в 1915 році іспит зрілості складав у Відні. Як австрійський та український старшина брав участь у І Світовій та Українсько-польській війні. У 1921–1924 роках студіював право на правничому відділі Львівського таємного українського університету й одержав науковий ступінь доктора.
Від 1925 року студіював бого­слов’я в греко-католицькій духовній семінарії у Львові. У 1926 році став першим головою студентського товариства – Читальні українських студентів богослов’я ім. М. Шашкевича. Після закінчення студій одружився, але дружина померла під час пологів, залишивши сина, якого назвали Романом. Я пам’ятаю Романа, він був у дивізії «Галичина», а потім переїхав до Вінніпегу в Канаду. Там у нього народилися два сини.
У 1928 році Лев Глинка був рукоположений на ієрея. Завдяки Митрополиту Андрею Шептицькому виїхав до Риму спеціалізуватися у канонічному праві в Папськім Григоріянськім університеті, де в 1930 році осягнув ступінь доктора канонічного права.
Повернувшись із Риму, працював ректором Малої семінарії у Львові. З реорганізацією Богословської академії Митрополит Андрей покликав його в 1931 році викладати канонічне право.
На основі своїх лекцій у Богословській академії в Львові о. Глинка написав три підручники з права: «Супружне право», «Церковне річеве право» та «Особове право». Уся друкована продукція отця нараховує 1035 сторінок, 90% яких прямо стосуються церковного права.
Пригадую такий випадок. Коли моя бабця Ольга (сестра о. Лева) померла, моя мама знайшла лист, у якому Митрополит Андрей писав до вуйка про те, як виховувати хлопчиків-семінаристів. Там були такі слова: «Умертвляти плоть, а виховувати дух». Ця фраза досі живе у моєму серці.
Я багато чула про вуйка, але пам’ятаю його лише відтоді, коли він прийшов з в’язниці. У 1946 році військовий трибунал Міністерства внутрішніх справ по Львівській області засудив його на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Повернувся назад у 1953 році до своєї сестри Ольги у Брошнів-Осада Івано-Франківської області. З того часу у домі підпільно відправляли Святі Літургії. Вуйко дуже добре знав англійську мову. Мамин брат Богдан брав у нього уроки. У 1958 році мого дідуся Йосифа Полатайка ув’язнили на 12 років. Причиною назвали економічні злочини, а насправді його звинуватили в тому, що він прийняв вуйка до хати.
Помер о. Лев Глинка 1 квітня 1960 року.
Я завжди знала, що мій вуйко – це людина, яка гідна пошани і визнання, а ще коли прочитала про нього у журналі з Церковного Права (№5-6, вид-во Українського Католицького Університету, м. Львів), то зрозуміла, що маю велику честь походити з його роду. Вся наша родина гордилася і гордиться ним.
Нащадки о. Лева проживають у Перегінську — родина Савуляків та Мендюків, у м. Калуші – п. Лідія Іваницька та її сестра Орися Ковтун. У п. Лідії є фотографії і документи про о. Лева, які дала їй мама, а мамі бабця Ольга.
Зберігати пам’ять про своїх рідних і передавати її майбутнім поколінням – це велика справа перед Господом і людьми. Особливо, коли мовиться про особу, що залишила після себе сліди великої праці для збагачення найсвятішого – нашої Церкви. Завдяки п. Лідії, яка дуже трепетно береже кожен спогад про о. Лева, кожну його світлину, більше людей зможе довідатися про нашого великого ісповідника віри, людину, гідну визнання і пошани, науковця Церкви – о. Лева Глинку.
Записала Віра ДІДУХ

Переглядів: 469 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 22. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2022