У вівторок, 29 жовтня, відбулося продовження круглого столу «Збереження історико-архітектурної спадщини Коломиї», який нещодавно зініціювала Громадська ініціатива «Збережемо стару Коломию» за підтримки депутата міської ради й ініціатора Любомира Глушкова і який відбувався за широкої аудиторії в стінах педколеджу. Місця зустрічі не змінили й цього разу. Людям, які увійшли до громадської ініціативи, не байдужа доля рідного міста, його історична спадщина, яку вони хочуть зберегти для нащадків. Вони не мають досвіду, але мають бажання щось робити. Отож, вівторковий круглий стіл - це як наступний етап, продовження першого, але вже за участі віце-президента Українського національного комітету ICONOS (Міжнародний комітет охорони пам`яток і пам’ятних місць), львів’янина Андрія Салюка. Чому саме ця людина? Бо пан Андрій знає толк в
...
Читати далі »
Переглядів: 510 |
Долучив: Dnister |
Дата: 08.11.2013
|
У селі Верхня Калуського району увічнили пам’ять Миколи Климишина. З нагоди відкриття барельєфа та меморіальної дошки на центральній площі біля Народного дому зібралися жителі села та гості із міста Калуша. Барельєф виготовив скульптор Ігор Семак, автор пам’ятника Роману Шухевичу у Калуші. Бронзовий бюст виготовлено за фотопортретом, який зберігає племінник Миколи Климишина — Ярослав Климишин. Це велике погруддя, яке відображає вольового чоловіка. Внизу — мармурова дошка. Бюст встановлено на фасаді клубу села Верхня при вході зліва, через дорогу від церкви. Біографія Миколи Дмитровича Климишина відображає шляхи багатьох краян на початку ХХ століття. Народився у селі Мостище 25 лютого 1909 року. Змалку зростав у народному культурному середовищі. Юнако
...
Читати далі »
Переглядів: 693 |
Долучив: Dnister |
Дата: 08.11.2013
|
«Місто зруйноване, – зітхає колишній головний архітектор (1995-1998) Івано-Франківська Володимир Ідак, – бо все перелопачено та переінакшено». І нагадує, що недавно, готуючись до зйомок фільму «Сніг у Карпатах», німецький режисер Костянтин Вернер констатував: події, які розгортаються у Станіславі, вони зніматимуть у чеському містечку. Адже за останні 100 років наше місто настільки змінилося, що зняти історичний сюжет тут просто неможливо. Де ж ті найбільші втрати, архітектурні виразки, що змінили образ міста? «Репортер» поспілкувався з трьома фахівцями – начальником міського відділу охорони культурної спа
...
Читати далі »
Переглядів: 652 |
Долучив: Dnister |
Дата: 08.11.2013
|
Листя з дерев майже облетіло, тож тепер можна фотографувати раніше «недоступні» об’єкти. Продовжуємо «репринт» найпопулярнішої серії станиславівських поштівок «Видавництва салону малярів польських». Цього разу – вулиця Собеського, теперішня Січових Стрільців. Вона належить до найдавніших у місті і бере свій початок від XVIII століття. Колись називалася Широка, а в 1884 році її перейменували на Собеського. Мався на увазі польський король Ян ІІІ Собеський, який прославився блискучими перемогами над турками, а на додачу ще й кілька разів відвідав Станиславів. Теперішня кам’яниця за номером 16 була справжньою окрасою вулиці. Щоправда, такого вигляду вона набула не одразу. Спочатку, в середині ХІХ століття, н
...
Читати далі »
Переглядів: 660 |
Долучив: Dnister |
Дата: 08.11.2013
|
Уривком із однойменної пісні розпочав проповідь парох церкви Різдва Христового Василь Завірач, декан Галицького деканату на перезахороненні тлінних останків чотирьох повстанців (віком від 21-30 років), яке відбулося минулої неділі в селищі Більшівці. Ми не знаємо імен тих, чиї останки перезахоронено, але маємо право назвати їх справжніми українцями, бо втратили життя за нашу волю. Свідченням того, що вони були воїнами-повстанцями є речі, які виявлено разом із кістковими останками: 10 набоїв до гвинтівки, одне стрільно, одну шрапнель, фрагмент металевої асиметричної коробки для набоїв, великий відламок від снаряда, один невеликий металевий відламок, можливо, від розірваної гранати і невеликі відрізки дроту. Останки розкопано на глибині меншій, ніж 0,7 м, які було захоронено без домовин. Отож, можемо тільки з
...
Читати далі »
Переглядів: 679 |
Долучив: Dnister |
Дата: 08.11.2013
|
В рамках виконання завдань Президента України В. Януковича щодо зміцнення міжнаціональної злагоди та порозуміння, задоволення культурних, релігійних та освітніх потреб національних меншин на базі Державного архіву Івано-Франківської області відбувся «круглий стіл» на тему: «Документи національних меншин у фондах Державного архіву області». Участь в заході взяв заступник голови–керівник апарату ОДА О. Криницький. Учасники «круглого столу» обговорили проблемні питання збереження документів громадських організацій національних меншин, які проживають на території області, поділилися досвідом роботи, ознайомилися із фондами Державного архіву області. «Документи з історії національних меншин є важливою джерельною базою для проведення наукових
...
Читати далі »
Переглядів: 468 |
Долучив: Dnister |
Дата: 08.11.2013
|
Цікаву історію розповів директор музею «Герої Дніпра» Ярема Кваснюк. Працюючи із документами червоноармійців, які поховані на братському кладовищі, він зауважив дивні факти. За паперами, 12 військових, переважно солдати та сержанти, загинули в околицях міста Станіслава 10 серпня 1944 року. Дивна дата, адже німців з міста вибили ще 27 липня. То з ким вони воювали? Мало того, всі ці 12 загиблих служили у 260 стрілецькій дивізії. А таке з’єднання у боях за Станіслав участі взагалі не брало! Тоді як вони опинилися на нашому цвинтарі? А ніяк! Річ у тому, що 260 дивізія воювала в Польщі, де здобула містечко Станиславів, що у Мазовецькому воєводстві. Десь у штабах наплутали і загиблих під польським Станиславовом приєднали до втрат за наше місто.
...
Читати далі »
Переглядів: 532 |
Долучив: Dnister |
Дата: 08.11.2013
|
Дідусь Ленін казав, що для захоплення влади треба взяти під контроль пошту, телефон і телеграф. Саме за таким сценарієм відбувались події у Петрограді 1917-го та Станиславові 1918-го. Щоправда, українці зробили переворот значно тихіше – стрілянини, штурмів і вуличних боїв вдалося уникнути. Спираючись на свідчення очевидців, спробуємо розповісти, що відбувалось у Станиславові пізньою осінню 1918 року.
Кулемет – річ серйозна У кількох номерах газети «Українське життя» за 1931 рік колишній сотник Української галицької армії (УГА), який заховався під літерами Е. Р-к надрукував свої спогади під заголовком «Переворот 1 падолиста 1918 р. в Станиславові». Там він детально описує ситуацію, як
...
Читати далі »
Переглядів: 549 |
Долучив: Dnister |
Дата: 08.11.2013
|
|
