Всеукраїнська премія імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України, заснована 1991 року, щороку присуджується окремим краєзнавцям, колективам краєзнавців або краєзнавчим організаціям і установам за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю. Положення про премію передбачає, зокрема, що кандидатури на здобуття премії мають право висувати не лише правління регіональних організацій НСКУ, але й наукові установи, навчальні заклади, музеї, архіви, бібліотеки, громадські об’єднання, редакції засобів масової інформації, у яких діють осередки Спілки. Попередньо вивчаються краєзнавчі монографії, нариси, описи, путівники, довідники, окремі публікації, цикли статей, сценарії кінофільмів, теле- і радіопередач тощо, науково
...
Читати далі »
Переглядів: 573 |
Долучив: Dnister |
Дата: 23.11.2013
|
Цього року в жовтні Національному музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського було запропоновано взяти участь в археологічному симпозіумі «Розвиток ремесел у давньоруському місті Х-ХIII ст.», який відбувся в культурно-археологічному центрі «Пересопниця» на Рівненщині. У вивченні стародавньої історії неоціненним помічником є кераміка. На відміну від дерева, тканини, кості, паперу, випалена глина не боїться вогню, вологи, атмосферних впливів. На противагу золоту, сріблу та іншим металам, випалену глину не можна переплавити. Ось чому археологи знаходять набагато більше давніх керамічних виробів, ніж виконаних з інших матеріалів. З метою дослідження етногенези гончарного промислу на
...
Читати далі »
Переглядів: 654 |
Долучив: Dnister |
Дата: 23.11.2013
|
У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського відбулася зустріч із завідувачем відділу україніки Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, кандидатом історичних наук Костянтином Курилишиним, який є уродженцем Коломиї. Він представив свої історико-бібліографічні дослідження — «Українська легальна преса періоду німецької окупації (1939—1944 рр.), «Українське життя в умовах німецької окупації (1939—1944 рр.)», «Часопис «Галичанин» (Львів, 1893—1913 рр.): матеріали до біобібліографістики». Монографії К. Курилишина грунтуються на великому джерельному матеріалі української легальної періодики, що стала доступною для досліджень тільки після 1991 року. Як зазначив дослідник, «у пр
...
Читати далі »
Переглядів: 518 |
Долучив: Dnister |
Дата: 23.11.2013
|
Міністерство культури України сприятиме вирішенню питання виділення з Державного бюджету коштів на потреби ремонту і реставрації розташованих на території Івано-Франківської області об’єктів Світової культурної спадщини ЮНЕСКО, інформує прес-служба ОДА. Ці питання узгодили під час зустрічі голови Івано-Франківської ОДА Василя Чуднова з Міністром культури України Леонідом Новохатьком у Києві. Нагадаємо, 37-ма сесія Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО 21 червня 2013 року ухвалила рішення внести до Списку світової спадщини ЮНЕСКО 16 дерев’яних церков Карпатського регіону України та Польщі. З них дві – на Прикарпатті: Церква Святого Духа (1598 р.) у місті Рогатин та Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1808 р.) у селі Нижній Вербіж, Коломийського району.
...
Читати далі »
Переглядів: 474 |
Долучив: Dnister |
Дата: 23.11.2013
|
У старому Станиславові була значна вірменська колонія. Спочатку вірмени мешкали у середмісті – під захистом фортечних стін. Пізніше облюбували Лисецьке передмістя. Початок шляху до Лисця був забрукований каменем з Бистриці-Солотвинської, через що дорогу називали Брукованою. Паралельно вживали назву – Вірменська. Наприкінці ХІХ століття виникла мода перейменовувати вулиці на честь видатних діячів. Брукована / Вірменська отримала назву Казимирівської – на честь польського короля Казимира ІІІ Великого (1310-1370). Саме він загарбав Галичину, а ще заснував Краківський університет. На поштівці станиславівського видавця Клямпфнера бачимо перспективу вулиці Казимирівської. Її прикрашає елегантна кам’яниця, що стоїть на розі з вулицею Кривою (тепер будинок Мазепи, 24). Колись давно тут мав садибу вірменин Кае
...
Читати далі »
Переглядів: 586 |
Долучив: Dnister |
Дата: 23.11.2013
|
Теперішня вулиця Коновальця раніше була Дадугіна. Так звали капітана, замполіта батальйону, що загинув при звільненні міста від фашистів 27 липня 1944 року. Його загибель описували по-різному. То його застрелили з автомата з-за кута будинку, то з вікна застрочив кулемет. Була навіть версія, що нетверезий капітан штурмував німецькі позиції верхом на бричці, де й був одразу застрелений… У 1960-х у нашому педінституті навчалася донька Павла Дадугіна, яка приїхала сюди з Росії. До речі, на російській філології вона ж і вчилася. Історик Богдан Гаврилів розпитав дівчину про обставини загибелі її батька, й вона переповіла розповіді очевидців. Перед штурмом Станіслава німці укріпили місто, обладнавши бага
...
Читати далі »
Переглядів: 624 |
Долучив: Dnister |
Дата: 23.11.2013
|
Українська влада у Станиславові тривала з 1 листопада 1918-го по 25 травня 1919 року. Якщо про Листопадовий зрив написано багато, то про травневі події інформації обмаль. В українській історичній літературі є лише скупі згадки про якесь польське повстання. Зрозуміло, що тема не надто популярна у наших сучасних дослідників. Втім вивчення періоду ЗУНР без цього епізоду буде неповним. Отже, пропонуємо увазі читачів історію «з того боку барикад».
Спогади про працю та боротьбу Існує величезна кількість польської мемуаристики з минулого Станиславова, значна частина якої досі не опрацьована. Це друк
...
Читати далі »
Переглядів: 597 |
Долучив: Dnister |
Дата: 23.11.2013
|
|
