Вівторок, 2019-11-12, 1:40 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Листопад 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
 
Архів новин
Головна » 2014 » Листопад » 21

Українці не втрачають почуття гумору навіть у найскладніших ситуаціях. Про це красномовно свідчить величезна кількість смішних «фотожаб» у соцмережах, які створюються у відповідь на злободенні події. Може, саме завдяки цій рисі ми все ще якось тримаємося? Мешканці старого Станиславова теж уміли посміятися над собою й помічати кумедне у повсякденному житті. Докази цього – численні публікації про курйозні випадки у давній місцевій пресі.
Оголена комісія
В лютому 1900 р. стало відомо, що стеля у римській лазні Станиславова (знаходилася на вул. Третього Мая, 9, нині вул. Грушевського) перебуває у вкрай незадовільному стані й от-от завалиться просто на голови розслаблених парою відвідувачів. Було призначено спеціальну комісію, яка повинна була оглянути стелю й провести об’єктивну оцінку її стану. Власника лазні було заздалегідь попереджено, щоб він насту ... Читати далі »

Переглядів: 338 | Долучив: Dnister | Дата: 2014-11-21

14 листопада 1943 р. під час оперети Я. Барнича «Шаріка» до українського театру ім. Івана Франка в Станіславові увірвались гестапівці й арештували понад 140 глядачів, серед яких були провідники ОУН, УПА. А 17 листопада під єврейською синагогою німці розстріляли 27 українських патріотів.
Йшов третій рік німецької влади на Галичині. В Станіславові працювала українська гімназія, торговельна школа, інтенсивно діяв театр, де зібралась міцна трупа артистів. На прем’єрах оперет і вистав театру ім. І. Франка (сучасна філармонія) завжди був аншлаг.
Попри те, що вся програма велася українською мовою, в залі було багато і німців, мадярів, словаків, які разом з українцями були частими гостями й поціновувачами театру. Наприкінці жовтня стало відомо про прем’єру в скорому часі нової оперети Я. Барнича «Шаріка».
Недільний вечір 14 листопада   ... Читати далі »

Переглядів: 332 | Долучив: Dnister | Дата: 2014-11-21

На початку листопада цього року співробітники Національного заповідника «Давній Галич» відзначили два ювілеї, які, до речі, співпали у часі. 4 листопада нашій науково-дослідній установі виповнилося 20 років. А того ж дня 10 років тому було створено один із підрозділів заповідника – Музей караїмської історії та культури. За доброю традицією ці ювілеї співробітники Національного заповідника «Давній Галич» відзначили у праці. Двадцятирічному ювілеєві установи була приурочена Міжнародна наукова конференція «Галич і Галицька земля» (про це уже повідомлялося у газеті). А ось, що стосується другого ювілею, то з нагоди 10-ої річниці створення Музею караїмської історії та культури у Картинній галереї установи було презентовано виставку речей караїмської громади Галича з фондів заповідника, які не увійшли до експозиції нині діючого музею. Серед експонат ... Читати далі »

Переглядів: 254 | Долучив: Dnister | Дата: 2014-11-21

Діялося це 2004 року. 4 листопада до 10-ї річниці створення Національного заповідника «Давній Галич» відбулося урочисте відкриття Музею караїмської історії та культури. Після перерізання стрічки запрошені мали змогу поринути у світ караїмської культури, оглянувши експозицію та взявши участь в екскурсії. Музей розпочав офіційно функціонувати, збираючи навколо себе нових, цікавих і допитливих людей. А передувала відкриттю музею велика і клопітка праця представників галицьких караїмів та науковців Національного заповідника «Давній Галич». У 2002 році Національний заповідник «Давній Галич» в особі Івана Юрченка ініціював проведення наукової конференції «Караїми Галича: історія та культура». На той час у Галичі проживало семеро караїмів – Сабіна Зайончковська, Ада Зарахович, Амалія (Зарахович) Дурнєва, Людмила Шугурова (Єшвович), Яніна ... Читати далі »

Переглядів: 326 | Долучив: Dnister | Дата: 2014-11-21

13 листопада 2014 року на 91 році життя  відійшов у вічність вояк УПА з сотні «Максима» Федір Хомин.Народився він 30 серпня 1924 року в с. Кінашів Галицького району в звичайній українській родині, в якій було четверо дітей: Панько (Петро), Федір, Ганна і Стефанія. Батько - Хомин Юрко Федорович, 1896 р.н., січовий стрілець (6-а сотня 1-го полку УСС), активний член ОУН, псевдо «Скала», засуджений за вироком військового трибуналу військ НКВС Станіславської області від 25 грудня 1944 року до 25 років каторжних робіт за те, що в липні 1941 року  був комендантом української поліції села Кінашів і брав участь в арешті голови колгоспу Ониська С.С., голови сільради Сірка П.М., бухгалтера колгоспу Лисака Г.А. та міліціонера Матейка М.П., а потім був членом боївки ОУН. Хомин Юрко помер 2 жовтня 1945 р. в одному з таборів ГУЛАГу (Тайшетлаг) в Іркутській області.М ... Читати далі »

Переглядів: 397 | Долучив: Dnister | Дата: 2014-11-21

Представники цього роду не залишили після себе історичних відомостей. Це пов’язано, в першу чергу, із тим, що, на відміну, скажімо, від Левицьких, Лаврецькі були менш чисельними. Виняток становить хіба  що о. Лев Лаврецький, парох с. Залукви  (біля Галича), який, не маючи ґрунтовної історичної освіти, самотужки як археолог-аматор відкрив  фундаменти сімох  храмів давнього Галича. Про Лева Лаврецького вже зібрано чимало відомостей, які розкривають сторінки як його душпастирського життя, так і  захоплення археологією. Проте доля його нащадків ще й до сьогодні «прикрита завісою» таємничості. Свого часу ми вже порушували цю проблему і просили нащадків  о. Лаврецького відгукнутися (часописи «Галичина» та «Нова Зоря»).  Пам’ятаю, як тепер,  уже покійний Микола Скаврінко майже до кінця своїх днів плекав н ... Читати далі »

Переглядів: 174 | Долучив: Dnister | Дата: 2014-11-21

Стосовно перших міських радянських листівок «думки вчених розходяться».
Нині серед колекціонерів ходять декілька картонних карток, на яких зображені об’єкти Станиславова. Але то якісь дивні об’єкти! Серед них можна побачити руїни гетто на Бельведерській, головний корпус вчительського інституту зі слідами пожежі, а також пошкод­жену синагогу. На обороті нанесена адресна сітка, латинські літери «Br» і… все.
Жодна з тих карток не пройшла пошту. Є припущення, що це звичайні фото, зроблені у 1944 році, аби проілюструвати шкоду, яку місту завдали німці. А адресна сітка там є тому, що друкували їх на трофейному фотопапері. Ніхто з фахівців сьогодні не може сказати однозначно, що це – поштівки чи фотографії.
А перші «справжні» радянські поштівки, які стосувалися Франківська, з’явились лише у 1957 році. Во ... Читати далі »

Переглядів: 335 | Долучив: Dnister | Дата: 2014-11-21

У відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної бібліотеки ім. І.Франка в рамках циклу „Краєзнавство Івано-Франківщини в іменах” функціонує книжкова виставка „Краєзнавець з Гуцульщини Петро Сіреджук”, присвячена 65-літтю від дня народження відомого дослідника нашого краю, доктора історичних наук, лауреата премії ім. академіка Івана Крип'якевича.
Петро Степанович Сіреджук народився 1949 р. в с. Космачі на Косівщині. Закінчив історико-педагогічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника. Працював учителем історії на Тернопільщині, службовцем в управлінні внутрішніх справ м. Львова. 1994-2001 рр. - викладач кафедри соціальних дисциплін Львівського інституту внутрішніх справ. З 2004 р. і до сьогодні - доцент кафедри загальноекономічних і гуманітарних дисциплін Івано-Франківського інституту менеджменту. З 2008 р. - ст ... Читати далі »

Переглядів: 339 | Долучив: Dnister | Дата: 2014-11-21

На австрійській поштівці бачимо великий гарний будинок. З підпису випливає, що то вулиця Баторія (нині Короля Данила). Та насправді кам’яниця стоїть на розі, другий її фасад належить вулиці Казимирівській (Мазепи). До речі, й сучасна його адреса – Мазепи, 36.
Зрозуміло, що до наріжних будинків висувались особливі вимоги, адже саме вони формували архітектурне обличчя вулиці. І вулиця Баторія має гідний початок. Ось уривок з архітектурного опису кам’яниці:
«Один із найбільш яскравих і монументальних зразків стилю модерн у місті. Споруда триповерхова з мансардами, цегляна, отинькована, складної конфігурації в плані. Кожен із чотирьох еркерів переходить в арковий аттик, увінчаний сецесійною фігурою «півнячий гребінь». Між лоджією та еркерами другого поверху влаштований суцільний мурований балкон з орнаментованою огорожею. Вікна великі, заокр ... Читати далі »

Переглядів: 198 | Долучив: Dnister | Дата: 2014-11-21








Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019