Квартали багатоповерхівок, потоки транспорту, великі промислові підприємства, шум, загазованість. Усе це атрибути сучасних міст – Івано-Франківськ тут не виняток.

Аби ковтнути трохи більш-менш чистого повітря, мешканцям просто необхідні зелені зони. Саме тому міська влада приділяла значну увагу паркам і скверам. Івано-Франківськ має з цим проблеми, а куди ходили гуляти мешканці старого Станиславова?

Цьогорічне дощове літо поставило наш край перед реальною загрозою повені. Побутує думка, що у наші часи значні затоплення частіше трапляються саме через вирубку лісів та інші екологічні негаразди. Однак давня преса не підтверджує цю тезу. В далекому минулому галичани страждали від повеней значно частіше, місцеві жителі навіть називали воду «лагідним убивцею» – наче вона й не така страшна, як вогонь, але в результаті біди від неї навіть більше.

Хоч Станиславів початку ХХ ст. був невеликим провінційним містом, тутешня поліція доволі часто нападала на сліди російських шпигунів. У вересні 1910 р. сценою для «шпигунських пристрастей» став міський вокзал.