Цими днями минає 70 років вбивства у Львові радянського письменника, журналіста Ярослава Галана. Як відомо, він був одним із активних учасників ліквідації Греко-Католицької Церкви. За Стефанією Андрусів, памфлетами «З хрестом і ножем?», «Що таке унія?» він готував ґрунт до ліквідаційного собору, проведеного під примусом енкаведистами у 1946 році, утвердження в Західній Україні проросійського православ’я. Комуністична історіографія твердила, що загибель письменника — то справа рук бандерівського підпілля. Та існує версія, що фізичне знищення Галана було спровоковане більшовицькими спецслужбами. Журналістка Дарія Ониськів розповідає про сім’ю Лукашевичів, яка постраждала від цього вбивства.

З нагоди 101-ої річниці Листопадового повстання, яке призвело до створення Західноукраїнської Народної Республіки, у меморіальному музеї «Калуська в’язниця» пройшла відеопрезентація під назвою «ЗУНР на Калущині».

На початку заходу старший науковий співробітник Меморіального музею «Калуська в’язниця» Олег Відливаний розповів про історію Листопадового повстання на Калущині, продемонстрував архівні документи, які стосуються цієї події та проаналізував діяльність Української повітової Ради ЗУНР на Калущині, інформують "Вікна" з посиланням на Музейно-виставковий центр Калуської міської ради.

За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.

Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назав­жди лишився для них рідним, пише “Репортер“.

Колумба Габріель (справжнє ім’я – Яніна-Матильда) народилась 3 травня 1858 року у Станиславові в заможній та знаній родині.

На факультеті туризму ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» відбулася презентація колективної монографії «Були трактовані наскрізь гуманно…» Косачівський табір для інтернованих осіб в контексті українсько-польських взаємин у Галичині (1918–1919 рр.), авторами якої є члени Національної спілки краєзнавців України доктор історичних наук, професор, декан факультету туризму Володимир Великочий, доктор політичних наук, професор, Іван Монолатій та кандидат історичних наук, Юрій Плекан.