Наше місто невелике, а раніше було ще меншим. Ми завжди були в тіні Львова і не претендували на регіональне лідерство. Відтак, у столичній чи закордонній пресі про Станиславів / Станіслав / Івано-Франківськ писали нечасто. Та вже якщо згадували, то привід мав бути серйозний.

У цій статті Репортер зібрав найрезонансніші випадки у житті міста, що привернули увагу закордонної преси.

Сейм виносить подяку

В історії давнього Станиславова було кілька випадків, коли до міста прибували піші мандрівники, які долали величезні відстані.

Так, у жовтні 1900 року до Станиславова прибули віденці Фріц Енґльондер і Ян Гофман, які ставили собі за мету за 3 місяці пройти 4 тис. км просторами Австро-Угорської імперії. Обидва були професійними техніками, членами столичного атлетичного клубу.

У ХІХ столітті в станиславівських навчальних закладах практикувалися фізичні покарання.

У 1913 році газета «Кур’єр станиславівський» опублікувала спогади Станіслава Токарського, який учився в станиславівській окружній школі в 1860-х роках.

В Івано-Франківську під час сесії міської ради затвердили програму охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської територіальної громади на 2022-2024 роки.

Серед них є пропозиція “Реставрації цегляної стіни бастіону на провулку Фортечному”, яка зараз дуже на часі, пише “Галицький кореспондент” із посиланням на “Побудовано“.

Архітектор Ігор Панчишин переконує, що внаслідок помилок при проведенні ремонту провулку у 2016-2017 роках кладка стіни в останні роки почала інтенсивно руйнуватись.

Замість блискучої бляхи та пластикових вікон – натуральне дерево й автентичні деталі.

Макет церкви у рідному селі Устеріки Верховинського району розробила франківська студентка Тетяна Ілійчук, пише “Галицький кореспондент” із посиланням на Канал 402.

Власноруч разом із батьком впродовж місяця виготовляли крихітні деталі, щоб показати, яким був храм до того, як його осучаснили.

Триває написання спільної концепції для участі у конкурсі від Українського культурного фонду.

Над написанням грантової заявки працює робоча група у складі директора КП «Ритуальна служба» Олександра Коваля та головного спеціаліста загального відділу виконавчого комітету Калуської міської ради Мар’яни Думенко, які зустрілися з головним партнером — керівником комунального підприємства "Пам’ять" та головою товариства "Меморіал" Василем Тимківим, інформують "Вікна" з посиланням на Калуську міську раду.

Калуські краєзнавці, які працюють над упорядкуванням військового цвинтаря часів Першої світової війни, підбили підсумки 2021 року.

Команда у складі Олександра Коваля, Андрія Шутяка, Мар'яни Думенко, Зіновія Безрукого та Олега Бутусіна, починаючи з лютого 2021 року, розчистили написи на 100 хрестах та повністю реставрували один хрест німецького солдата Річарда-Пауля Шуберта, інформують "Вікна".

Також за ініціативи та фінасування Олександра Коваля розпочалося будівництво каплички на військовому цвинтарі.