На початку ХХ століття в Галичині ананасами називали не лише солодкі екзотичні фрукти, а й неблагонадійних осіб, шахраїв та пройдисвітів.

Так, у березні 1902 року газета «Кур’єр станиславівський» повідомила, що такий «ананас» влаштувався на роботу до Державної гімназії і навчав дітей письма.

Великий внесок у створення архітектурного обличчя Коломиї в період її найінтенсивнішої розбудови належить головному будівничому міста у 1886 – 1895 роках Луціану Бекеру та його наступнику Діонісію Кшичковському. На думку дослідника історії міста Миколи Савчука, саме Д. Кшичковський є автором проєкту величної споруди Каси ощадності (Щадничої каси) в Коломиї. Чому в приміщенні фінансової установи, здавалося би, такої далекої від мистецького життя, передбачено концертно-театральний зал, який на багато років став найбільшим і найкращим у місті – невідомо. В аналогічних спорудах Львова, Станіславова та інших міст проєктувалися зали засідань, але не концертні. Тож, чи можемо вважати коломийську Касу ощадності унікальною з цієї причини, чи все-таки подібні проєкти таки були, сподіваюся, ще дізнаємося.

Представники громадських організацій Івано-Франківщини звернулися до голови Херсонської міської військової адміністрації з ініціативою перейменувати одну з вулиць Херсона на честь Богдана Бандери. Про це Суспільному розповів директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук.