В січні-лютому в Станиславові початку ХХ століття тривав так званий «карнавальний сезон».

Мешканці міста активно відвідували бали, маскаради й костюмовані вечірки, де розважалися, знайомилися і закохувалися, пише Західний кур’єр. В лютому 1914 року автор рубрики «З бруку» в газеті «Кур’єр станиславівський» описав, як він хотів відправити з кур’єром записку в розпал карнавального сезону, і що з того вийшло:

Серед злодіїв міжвоєнного Станиславова було немало таких, які любили пофілософствувати.

Ба більше, деякі навіть намагалися підвести своєрідну «філософську базу» під свою протизаконну і аморальну діяльність. Злодії не вважали крадіжки гріхом, а сприймали їх як звичайне ремесло для заробітку на прожиття, пише Західний кур’єр.

Коли їм докоряли, що злодійство то гріх, що сам Бог заповідав «не вкради», то у них на ці докори була готова відповідь:

На зламі ХІХ і ХХ століть у Станиславові були деякі місця, які відвідували переважно чоловіки.

Формально жінкам вхід не заборонявся, але все ж ці заклади зазвичай працювали у форматі «лише для чоловіків». Взагалі, у тодішніх чоловіків було більше можливостей для проведення вільного часу, ніж у жінок. І це вважалося цілком звичним і нормальним, коли дружина і діти лягали рано спати, а голова сім’ї вирушав на пошуки нічних розваг, пише Західний кур’єр.

Заклади «не для пристойних дам»