Ці паспорти видавали терміном на один рік не при досягненні певного віку, а при потребі переїзду…

В Музеї історії міста Коломиї експонується дуже цікавий документ 20-х років минулого сторіччя – «лєґітимація» коломиянки Каміли Савчинської – аналог сучасного паспорта. На перший погляд, звичайне посвідчення особи зі світлиною, прізвищем-ім’ям, датою народження тощо, пише “Західний кур’єр”. Але вдивімося уважніше.

Ще на початку ХХ століття лікувальний процес у медичних закладах Станиславова часто опирався на лабораторні дослідження. Вже у той час в нашому місті можна було здати медичні аналізи та пройти рентген, а у 1930-х роках тут навіть робили аналіз на батьківство.

В старому Станиславові діяли також фармацевтичні, технічні та фотолабораторії, а ще тут виготовляли високоточне лабораторне обладнання, пише Західний кур’єр.

Фармацевтичні лабораторії

На початку ХХ століття у Станиславові в січні-лютому тривав карнавальний сезон, під час якого відбувалися численні бали і танцювальні вечірки. І це суттєво ускладнювало роботу місцевим журналістам, адже, крім безкінечних танців, у місті не відбувалося нічого цікавого.

Тож і писати особливо не було про що, пише Західний кур’єр. У січні 1905 року журналіст газети «Кур’єр станиславівський» розповів, як місцеві акули пера шукали цікаві новини:

В Археологічному музеї у Львові можна оглянути виставку знахідок, які виявили археологи Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича впродовж 2023 року.

Наукові співробітники відділу археології розповіли про підсумки своїх досліджень на території Львівської та Івано-Франківської областей. Цікавими відкриттями були знахідки трипільської культури у цих регіонах, що свідчить про їхні поселення у західних регіонах або зв’язки з іншими культурами, що тут проживали, пише Західний кур’єр з посиланням на Zaxid.net. 

У карно-слідчій тюрмі міжвоєнного Станиславова був поширений спосіб, яким арештанти передавали в інші камери не лише листи, а й навіть харчі, цигарки чи тютюн. Цей спосіб називався «спускати коня».

Якщо в’язні сиділи у камерах, які знаходилися одна над одною, вони могли спілкуватися через листи чи ґрипси – мініатюрні анонімні записки. Ці записки бували також кодованими, тобто писаними певними умовними знаками чи словами, але таке практикувалося лише між досвідченими злочинцями, так званими «злодіями у законі», пише Західний кур’єр.

Працівники музейно-виставкового центру Калуської міської ради активно працюють над дослідженням минувшини міста і громади.

15 березня, у Краєзнавчому музеї Калущини представили лекцію «Магдебурзьке право для Калуша. До 475-річчя надання статусу міста», пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Калуської міської ради.

Восьмий апеляційний адміністративний суд у Львові залишив без змін рішення суду першої інстанції, який скасував припис департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради з вимогою розісклити колонаду готелю “Дністер”, повідомляє КУРС.

Нагадаємо, під тиском громади 27 червня Департамент видав припис, яким зобов’язав власників готелю “Дністер” демонтувати вітражні конструкції колонади.