У понеділок, 25 червня, тривала чат-конференція з директором Музейно-виставкого центру Калуської міської ради Уляною Паньо. Замість анонсованих 2-х годин спілкування тривало 3 з половиною. У структуру Музейно-виставкового центру входять: виставкова зала, історико-краєзнавчий музей Калущини, арт-галерея і меморіальний музей родини Івана Франка. ВДЯЧНІ ВСІМ ЗА НАДІСЛАНІ ЗАПИТАННЯ!
Женя_25.06.2012 10:39:17 Пані Уляно! Музейно-висткавковий комплекс, хоча і працює у місті з осені, наразі, не сприймається як цілісна структура. Чи є розроблена статегія розвитку комплексу, і—в чому вона полягає? Уляна Паньо_ музейно-виставковий центр працює, на жаль, тільки з січня. Я не знаю, чи варто робити єдине ціле з таких своєрідних закладів, як наші. Тому стратегія (так, вона існує) спрямована на "єдність у різноманітті”. Тобто, загальна професіоналізація діяльності закладів - як необхідна умова існування, і, водночас, збереження особливостей і різнопрофільності (до певної міри). До речі, якщо Вас справді цікавлять подібні питання - то маю зустрічну пропозицію - приєднуйтесь до стейкхолдерів (друзів) музею чи галереї. Бо конструктивна критика - це дуже добре і свідчить про небайдуже ставлення до проблеми.
ЮЮ_25.06.2012 10:41:14 Проблемним, наскільки відомо, є приміщення для розташування музейного комплексу. Чи реально і чи потрібно музейно-виставковому комплексу приміщення колишньої друкарні, яку влада і не продає, і руйнує, і не передає музею? Уляна Паньо_ Це приміщення - мрія кожного музейника. Там структура простору відповідає потребам краєзнавчого музею, школи мистецтв, мистецького центру та громадських структур, які б займалися "довколомузейними” та мистецькими проблемами міста. Дуже символічно, що приміщення було власністю успішного українця - Михайла Коломийця (готельно-ресторанний бізнес:)) Але музеї - річ затягнута в часі. Це поки що тільки мрії, безпредметні думки. Є достатньо клопоту з теперішніми приміщеннями (їх 3 - краєзнавчий музей та арт-галерея, музей-оселя родини Франка, виставкова зала).
ЮЮ_25.06.2012 10:42:50 Чи актуально створити громадську раду при музейно-виставковому комплексі? Чому її досі немає? Уляна Паньо_ Створення такої ради - беззаперечно потрібна річ. Були ради в кожного окремого закладу. Зараз перед працівниками центру є питання - переформатувати ці ради, доповнити, створити єдину таку раду. Власне, сьогоднішня чат - конференція і має на меті розвідати думки небайдужих людей стосовно життєво важливих питань роботи музейно-виставкового центру.
Чорна_25.06.2012 10:44:49 Чи добудують колись, на Вашу думку, міську ратушу? Уляна Паньо_Питання "оновлених” пам”яток дуже дискусійне. І український досвід - зробити щось подібне з мінімальними затратами - не найкращий.Сучасні технології дозволяють по-іншому підійти до питання - законсервувати те, що є, і показати, як було. Це достатньо дешево і дуже гарно виглядає - скляні стіни з нанесеними конткрами будівлі. Але це питання до комплексної бригади фахівців, і, найголовніше - громади міста. Може, людям справді цього не потрібно? Взагалі, проблема нашої ратуші має дуже багато аспектів, потребує окремого обговорення і дослідження.
Калушанка_25.06.2012 10:52:59 Разом із музейно-виставковим комплексом, є і музей історії і трудової слвами ЗАТ "Лукор”, якщо я не помиляюся. Чому ці дві установи не співпрацюють, принаймні, цієї співпраці не видно. Чи можна говорити про те, що нафтохіміки дещо відсторонено ставляться до розвитку краєзнавства нашого міста? Адже, логічно було б просто об’єднати експозиції музею із історико-краєзнавчим музеєм Калущини, створити постійно діючу експозицію, де відвідувачі могли б отримати цілісну картину розвитку міста? Уляна Паньо_ Гарне питання, можу радісно відповісти на нього - ми спвіпрацюємо, обмінюємося матеріалами - в першу чергу, стосовно промислового розвитку міста. І спвпраця дуже продуктивна. Стосовно об”єднання експозицій - не маю певності, що це потрібно. Це ще і питання площі:) Кожна музейна ініціатива вітається і підтримується іншими музейниками. Чим більше таких закладів і чим більший спектр життя вони охоплюють - тим краще. Уніфікація в музейній роботі корисна тільки для ведення внутрішнього обліку і зберігання. А в експонатурі - різноманіття, різні підходи.
Булька_25.06.2012 10:54:47 Восени Ви здійсними експедицію на Старе кладовище. Чи є потреба у наступній експедиції, і—коли і куди вона запланована? Уляна Паньо_ Назвати такий похід експедицією - трохи заголосно. Робиться багато походів - по різних частинах міста і району (у нас музей Калущини). Власне, продовжується дослідження поховань старого цвинтаря - це беззаперечні і цікаві дані. Ще кілька тривалих ініціатив - пошук місця захоронення студентів калуської "торговельки”, дослідження калуської тюрми і суду, на часі - локалізація спогадів в”язнів войнилівської тюрми на місцевості та в перспективі - з вересня 2012 року - артефакти І Світової на теритроії міста і району. Може бути так, що з”являться якісь нові факти і тоді потрібно оперативно на них реагувати - бігти на місце і досліджувати, що там і як.
Іра_25.06.2012 11:02:07 Відома ідея створення читальні і конференц-залу у підвалі будівлі арт-галереї. Чи це було б перспективо, і чи зроблені хоча б перші кроки у цьому напрямку? Уляна Паньо_Так, це виробнича необхідність - маю на увазі і читальний зал і конференційний. Перші кроки зроблені - власними силами і наявними потужностями:). Великі сподівання маємо на запланований ремонт і придбання обладнання - по просту, потрібні стелажі, стільці, пару столів. Приміщення вже "працює”, але хочемо досягти більшого - створити справді добре обладнаний простір для роботи. Це дасть змогу комфортно працювати тим, кому потрібні наші матеріали і робити багато невеликих музейних і мистецьких подій - дискусій, обговорень, конференцій та ін..
ЮЮ_25.06.2012 11:04:12 Що потрібно, щоб музеї у Калуші почали заробляти гроші? Чи підтримуєте думку, що, чим менший вплив офіційних органів влади, тим цікавіший музей? Уляна Паньо_Почну з другого питання. Вплив органів самоврядування в Калуші - мінімальний. У нас достатній рівень свободи вибору у інтерпретації та презентації артефактів, думок, ідей. Це дуже добре. А стосовно першого питання - для того, щоб отримати картоплю, ми картоплю спершу закопуємо в землю, тоді її обробляємо, доглядаємо, аж тоді отримуємо урожай. На жаль, музеї в Калуші почали створюватись зовсім недавно (20 і 15 років тому) - коли вже було мало артефактів, інформації, свідків, грошей:) Тому надолужувати дуже складно і дорого. Тобто "посівний матеріал” - не надто багатий на врожайність. І питання платних послуг в нас є дуже неоднозначне. В першу чергу - мешканці не привчені платити гроші за інтелектуальний продукт. Це проблема на роки. Слід додати, що мешканці України не є надто багатими людьми, на загал. Далі ідуть бюджетні закони нашої країни. І той перелік може бути дуже довгий. Також формулювання "заробити гроші” повинно включати чітке бачення - скільки і за що? Але ми все рівно намагаємося щось заробити на так звані спецкошти. До речі, досвід європейських країн теж підтверджує думку, що в чистому залишку музей, філармонія і оперний театр - речі збиткові. Так, там чудові експозиції, вистави, дорогі квитки, черги до кас. Але і видатки на якісний мистецький продукт не дозволяють отримувати реально великих грошей. Американська ж система спонсорінгу музеїв теж не передбачає надмірних прибутків. Музеї і серйозна музика - це, швидше, соціальний капітал. Трохи інакше живуть галеристи, але на одиниці успішних бізнесових проектів припадють десятки не прибуткових. У випадку з жорстким впровадженням платних послуг завжди стоїть дилема - залишити одиниці відвідувачів і відлякати десятки потенційних волонтерів, чи "попуститись” і стати осередком активності у своїй громаді?
Калушанка_25.06.2012 11:08:10 Наразі великий акцент у дослідженні минувшини Калуша і Калущини робиться на історії національно-визвольного руху. Чому не досліджуєте більш давній період? Уляна Паньо_ В роботі музейників акценти - річ шкідлива. Бо не дає побачити всі аспекти дослідження. Питання національно-визвольного руху є страшенно "слизьке” і неоднозначне у контекстах. В Калуші жили декілька етнічних общин. Що будемо робити з Армією крайовою? То ж теж калушани. Чи були факти спротиву в гетто? А як там з караїмами - вони визволялись чи ні? А фольксдойчі - вони чим займались? І ще сотні питань. Звичайно, факти історії першої половини ХХ століття зараз дуже інтенсивно обговорюються. причин багато, але є об”єктивні - відходять свідки, губляться факти, виростають нові дерева, міняється світ. Хочеться максимально зафіксувати те, що ще можна зафіксувати. Також варто зауважити, що калуські архіви до ХІХ століття перебувають у Львові, Кракові, Відні - де завгодно, але не в Калуші. Археологічні дослідження в Україні - заборонена мрія, це страшення дорого і складно оформити відповідні дозволи (маю на увазі легальні пошуки:)). От і виходить така ситуація, коли музейники "ловлять” те, що ще можна "зловити”. До речі, зараз багато досліджень у промисловій історії, у промисловій естетиці Калуша 50-х - 90-х років ХХ століття. Можливо, інформація про визволний рух активно обговорюється у ЗМІ - звідси і ефект надмірної уваги. Це є. Але на практиці все інакше.
СВ_25.06.2012 11:34:54 Чи готовий історико-краєзнавчий музей посприяти у виділенні приміщення для "Української вільної бібліотеки”? Що для цього потрібно? Уляна Паньо_ Ой, питання просте - щонайменше 336 метрів квадратних площі. Але ідея бібліотеки - чудова!
Пані Романкова_25.06.2012 11:41:05 Чи правда, що Ви проводите піші екскурсії старим Калушем? Скільки це коштує? Про що розповідаєте? Уляна Паньо_ Вартість екскурсії залежить від кількості осіб, але ціна "плаває” в районі 35 гривень. Екскурсії замовляють, і, зазвичай вказують, що б хотіли оглянути. Або ж працівники музею рекомендують маршрут. Намагаємось подавати інформацію в контексті міського простору, розкрити "геній місця” через якомога повніше надання інформації. Також намагаємося ламати стереотипи у сприйнятті місцевої історії і позбавлятися "підфарбовування” фактів.
Спудей_25.06.2012 11:42:19 Чув, що Ви почали пригощати відвідувачів у музеї кавою-чаєм? Коли можна завітати? Уляна Паньо_ Не відвідувачів, а стейкхолдерів, тобто друзів і помічників. Просимо приходити у наш робочий час, а це з неділі по четвер, з 9-00 до 17-00, п”ятниця і субота - вихідні. Скоро нам ще й стаціонарний телефон відновлять - тому можна буде наперед задзвонити. Наразі мій особистий мобільник фігурує в міському довіднику:) Приєднуйтесь в ряди прихильників музейно-виставкового центру, чай - каву і калуські смаколики гарантуємо! Меню спробуємо виставити на нашій сторіночці у ФБ:)
Стас_25.06.2012 11:43:25 На яких інтернет-ресурсах можна прочитати про діяльність музейно-виставкого комплексу? Де можна довідатися про анонси нових виставок чи експозицій, круглих столів? Уляна Паньо_ Інформація є на ФБ, сайті музейного кола Прикарпаття - museum.if.ua, на офційному сайті Калуша у розділі "план заходів”, на сайті "Вікон” та обласного управління культури.
Море_25.06.2012 11:45:28 Уявіть, що Ви на день стали міським головою Калуша. Що зробили б для міста і для його музеїв? Уляна Паньо_ В мене з уявою погано:) І не люблю нічого "на день”. А якщо серйозно - важко за день зробити щось мудре і потрібне. Життя - це процес. А я люблю життя і люблю процес.
Любомир_25.06.2012 11:46:55 Чи існує офіційна міська Програма щодо розвитку музейної справи? Хто з міських посадовців, поза заходами, відвідував музей чи арт-галерею? Уляна Паньо_Схоже питання вже було. Так, існує міська програма розвитку музейництва до 2015 року, колектив музейно-виставкового центру має річну програму діяльності і концепцію розвитку музейно-виставкового центру. Стосовно посадовців - так, відвідують. Але хочу відзначити кількох людей (я чомусь не сприймаю їх, та й нікого - як посадовців:). Музей регулярно відвідує (багато років і без примусу) Наталія Табачук. Так само нас не забуває Оксана Табачук. Це справжні друзі музеїв Калуша - не тільки краєзнавчого. Вони добре орієнтуються в місцевій історії, люблять Калуш, діляться інформацією - а це - скажу Вам - рідкість. Ніколи не залишали нас у скрутних ситуаціях працівники рідного управління культури. Всі - і начальник, і обидві заступниці. Виживаєм, як можем. Гарна співпраця є з соціальними службами і управлінням і справах сім”ї , молоді і спорту. Вони теж ходять, робимо спільні акції. Розпочалося ефективне робоче спілкування і з управлінням освіти, тут не можу не згадати п. Палагнюка. Цього року розпочато спільний проект з Калуським деканатом УГКЦ - у 2013 році 100 Церкві Св. Михаїла. А вже про реальну волонтерську працю, в тому числі і фізичну О. Челядина - гріх забути. хочу поділитись іншим. Мене розчаровує індиферентне відношення більшості депутатського корпусу міста до відвідування музеїв. Обранці, просто прийдіть, приведіть своїх дітей, дружин, родичів, знайомих. Нехай перший раз вам буде незвично, а, може, соромно за той стан музеїв. Але не будьте байдужі. А потім вам ще й сподобається. В неділю вхід безкоштовний:)
Худо_25.06.2012 11:47:56 Під час відзначення Дня міста, усі охочі, у тому числі, і влада, малювали картину-панораму Калуша. Картину—не завершили. Візьметься за те, щоб домалювати Ганна Пархоменко. Чи відомо, може, Вам, де картина, і—чи її домалювали, чи—планують? Уляна Паньо_ Так, відомо. Картина перебуває у приміщенні арт-галереї. Домальовування можна зреалізувати спільно з Анною. Вже "підписалася” Леся Кирилович - здається, на завтра, після 14-00. Або ж можна прийти і помилуватись процесом, по ходу оглянути виставку С. Теліжина - акварельні мініатюри і фотовиставку "Калуш промисловий”.
Оксі_25.06.2012 11:48:05 Де можна придбати картини калуських художників? Як загалом оцінюєте мистецьку вартість тих робіт, які особисто бачили? Уляна Паньо_ Роботи є в салонах - від Калуша (на площі Героїв, 24, у виставковій залі) до Львова, Києва, Франківська, Косова. Є різні роботи, в тому числі і дуже добрі з професійної точки зору. На жаль, це тема нової чат - конференції - виживання художників в малих містах, проблеми арт-ринку та багато іншого. Стосовно мистецької вартості - вона мусить співвідноситись з матеріальною:) Калушани рідко купують роботи, міщани наші на загал - не дуже багаті. Нема попиту - нема пропозиції. Це ринок. Давня і ефективна форма орієнтування - виставки. Приходьте 1 липня, в неділю, о 15-00 у приміщення виставкової зали (на Дзвонарській). Буде відкриття виставки "ОФІЦЕР” художника Боринця. Рекомендую!
кантрі_25.06.2012 11:48:59 Нині місто не має Генерального плану, поза тим — постійно забудовується: багатоповерхівками, іншими спорудами і магазинами і т.д. На Вашу думку, чи гармонійними і доцільними є ці забудови? Як би Ви планували будівельний розвиток міста? Який стиль пасував би до цілісного образу Калуша? Уляна Паньо_Вітаю, питання - в десятку. Я не архітектор, але люблю своє місто, і мені не байдуже, як воно виглядає. Питання Генпланів - болюче для всіх міст України. Це питання показує кризу архітектури, кризу бачення міського простору, кризу розвитку громад. А про розвиток - кожна будівля передає відчуття простору залежно від обставин, рівня розвитку середовища та багато іншого. Ну от, ці тісненькі приміщення, де двоє людей на сходах - вже колотнеча, маленькі вікна, запах дешевих шпаклівок, дикі кольори - це і є частенько сучасна архітектура. Це все ліпше від мене описав Юрко Іздрик - читайте земляків! Бачу Калуш сучасним, з сміливими архітектурними рішеннями - багато простору, багато світла. В нас не надто розкішна історія давніх часів, то можна жити майбутнім - іти вперед. Або, краще - їхати на чомусь дуже швидкісному!
громада_25.06.2012 11:49:48 Кілька місяців тому Наталія Бабій висловила думку про необхідність створення у місті художньої ради. Проте такий орган і досі не сформований. На Вашу думку, з яких представників мала би складатися рада і які би мали бути її функції? Уляна Паньо_ Я не спеціаліст з подібних питань, тому важко говорити про це. А на яких засадах мала б діяти ця рада? Наскільки її рекомендації мали б бути обов”язкові? Які сфери життя міста вона мала б - не знаю, моніторити, відстежувати, охоплювати? Шкода, але не можу сказати нічого путнього з цього приводу - брак вихідної інформації. Наскільки пам”ятаю, на громадських засадах була (а, можливо, і є) художня рада в місті. Реально художня громадська рада існує у виставковій залі, де художники відбирають твори для експонування. І рекомендують музейникам, як краще візуально подати експозицію. Це нормальна практика. За інше - ще раз перепрошую - не знаю.
оля_25.06.2012 11:50:54 Чому така низька популяризації музейної справи? Де афіші, оголошення по ФМ? Наприклад, можна було би проводити у виставковій залі чи арт-галереї різноманітні майстер-класи: малювання картин, ляльки-мотанки, пластика й інші. З одного боку — це залучення більшої кількості відвідувачів, з іншого — популяризація митцями власної творчості. Уляна Паньо_Дякую за гарне питання! Афіші є на наших закладах, в інтернеті, і на ФБ. станції ФМ, як правило, теж подають наші оголошення. Стосовно майстер-класів - буду рада почути, скільки мешканець міста готовий заплатити за участь у майстер - класі - за матеріали, як мінімум. Про оплату праці художника, приміщення, енергоносії - мовчу. Був у нас провальний досвід оганізації майстерні ляльок-мотанок. В попередніх відповідях я вже писала про це - на жаль, неготовність платити бодай мінімальні гроші - велика біда калушан. Майстер-класи ж по розпису тканини та по живопису проводяться у арт-галереї і виставковій залі. Зауважу також, що перед тим, як щось популяризувати, треба щось мати. На жаль, у музею Калущини і музею-оселі Франка проблема з експонатурою. Її соромно показувати людям, що тут уже популяризувати. На оформлення експозиції музею Калущини у 1997 році витрачено ОДНУ тисячу гривень. Уявляєте? Безперечно, ситуація потребує змін, та й на брак відвідувачів не скаржимось. Але експонатура - справа великих коштів і серйозних підходів. Вже раз злегковажили - от і 15 років розгрібаємо. Приклад позитивних змін - музей Бандери в Ст. Угринові. Після зміни експонатруи туди нікого не соромно повести, можна і популяризацією зайнятися. І ще один фактор - у 4 закладах в нас працює шість музейників. І коли двоє мають температуру - можна на стіни дертись. От і популяризація.
оля_25.06.2012 11:53:10 Чи часто відвідує музеї та виставки міська влада (окрім профільного заступника, який змушений відвідувати такі заходи)? Оцініть рівень зацікавленості музейною справою високопосадовців міста. Уляна Паньо_ Як на мене - хотілось би кращої відвідуваності. Ходять "вболівальники” - ті, хто цікавляться подібними речами. Можливо, це і є нормально. Кожен любить щось своє. Не всім цікаво у таких закладах. А останні два роки рівень зацікавленості зріс. Свідчення - в січні 2012 року створено юридичну особу - музейно-виставковий центр Калуша. Це своєрідний прорив.
Анжела Березовська_25.06.2012 11:59:54 Доброго дня, пані Уляно! Яким Ви бачите сучасний Музейно-Виставковий Центр? Уляна Паньо_Дякую за миле питання! Бачу цей центр з трьох основних складових - експозиції, фондові приміщення ( з належною охороною, температурними і світловими режимами, вологістю), і штат працівників - де наукові співробітники займаються дослідженнями, фондовики - фондами, де є людина, яка відповідає за фандрайзинг. Де є грамотний дизайнер експозицій. Також бачу у цьому світлому майбутньому віртуальний варіант експозиції, комп”ютерні реконструкції будівель і різних періодів розвитку міста, величезний сакральний відділ, реставраційний відділ, видавничий відділ. І кулінарний розділ експозиції:) І ще - бачу громаду, які зовсім не байдуже, які в неї в місті музеї, який стан розвитку, динаміка, що цінного можуть дати ці заклади місту, чому на них витрачаються бюджетні гроші. І від такої уваги МВЦ розквітає.
Інна_25.06.2012 12:02:11 Скажіть, чи бачите Ви перспективу розвитку музейної справи не тільки на території нашого міста, але й в Україні та залучення якомога більше молодих спеціалістів? Уляна Паньо_ Мені так здається, що часто досвід життя і роботи в попередній державі нашій генерації шкодить . Щоб був ефективний розвиток, мусять бути молоді люди. Вони мислять сьогоднішніми реаліями, краще пристосовані до життя, врешті, мають мобільніше мислення і швидше бігають. І не мають досвіду життя в тоталітарному суспільстві. Головне, щоб ми їх не інфікували своїми спогадами, не зіпсули те добре, що в них є.
Іван_25.06.2012 12:06:29 На які проблеми музейно-виставкового центру ви хотіли б звернути увагу? Які зміни ви б запровадили? Уляна Паньо_ Найбільших проблем є дві. Стан приміщень, особливо музеїв (Калущини і оселі родини Франка). Друга - брак персоналу. Шість музейників і галеристів, з яких троє осіб мають 0,5 ставки. Тобто, по грошах, нас 4,5. Ось така цифра в стилі великого Фелліні. Тому зміни мали б стосуватись в першу чергу персоналу - не просто збільшити кількість людей, але створити ефективну модель діяльності центру. Це реально. Стосовно приміщень - тут такий комплекс проблем випливає, що жах. Це і самі будівлі, і фондові приміщення, і експозиційні проблеми, і брак можливостей для пошукових робіт, архівних досліджень і так багато всього іншого... Такий собі клубочок - потягнеш за хвіст - і сам злякаєшся. Але маю абсурдну впевненість, що, бажаючи досягти неможливого, досягнемо всього можливого. В МВЦ гарні працівники.
Богдан_25.06.2012 12:14:46 Як Ви ставитесь до концептуальних тематичних виставок? чи часто відбуваються вони і на якому рівні? Уляна Паньо_ До концептуальних виставок і окремих творів ставлюсь позитивно. Це ефективна сучасна мистецька модель розвитку галеристики і не тільки. В Калуші є кілька перших спроб - вони вдалі. Це тільки початок, але є перспектива. Питання до нас, музейників і галеристів - як ми це розвинемо, зінтерпретуємо і запрезентуємо громаді, відвідувачам.
Катерина_25.06.2012 12:15:48 Пані Уляно! Як Ви оцінюєте рівень "турботи” влади про культурні заклади нашого міста? Чи передбачено покращення фінансового забезпечення музеїв? Якщо є якийсь цікавий експонат - за які кошти Ви можете придбати його для розширення експозиції музею? Уляна Паньо_ Я багато разів казала - музеї - штука шалено дорога. І це не водопровід, не теплотраса, не електроенергія. Калуш прожив без музеї до 1992 року (тоді відкрився музей оселя родини Франка). А краєзнавчий відкрився тільки у 1997. Це я до того, що в Україні влада не забезпечує: армію, пенсіонерів, працівників багатьох галузей, онкохворих - перелік можна продовжувати. То який резон музеї забезпечувати? Музеї є не там, де гроші, а там, де громада любить історію того міста, де живе - незалежно від походження і закорінення в місцеву історію. Приклади - поруч. Стрий, Івано-Франківськ, Болехів, Долина. Найцікавіші і найкоштовніші експонати нам передав малоімущий пенсіонер. Погано уявляю, щоб хтось з калушан придбав на аукціоні за 50 гривень оригінал калуської поштівки і передав до музею:) І колекціонери з "Мінералу” рідко коли чимось таки страждають. Повірте, турбота - це не тільки гроші. Це значно важче і складніше. Навіть стосовно експонатів - механізм придбання їх настільки штучно ускладенний, що часто люди не можуть перебувати в правовому полі і придбати бажане. Ось такі гримаси законодавства.
ІК_25.06.2012 12:22:56 Яким чином можна популяризувати МВК? Уляна Паньо_ Від традиційної сторіночки у ФБ (вона є) до величезних сіті-лайтів (більших, як зараз в місті). Але перше треба створити експозиції, які б хотілось популяризувати. А вже популяризація буде залежати від цільової групи і бажаного результату.
ІК_25.06.2012 12:28:07 Чи актуальним є питання про залучення молодих спеціалістів і чи хочуть вони іти працювати в музейну сферу? Уляна Паньо_ Питання актуальне. Дивуюсь, але вони хочуть іти в цю сферу. Якщо когось не переконує Калуш - прошу, є у Львові Тюрма на Лонцького. Персонал - молодь. Робота - блискуча. І таких прикладів є багато. Музеалістика має якісь таємні приваби - важко опиратися. Бо матеріально це точно не вигідно.
ІК_25.06.2012 12:35:41 Чи вважаєте Ви цікавим створювати "виробничі” музеї типу Музею Лукору в ПК Мінерал? Уляна Паньо_ Всі музеї - цікаві. В тому ж музеї Карпатнафтохіму -сотні раритетних фото. А те, що громада славного Калуша "проморгала” старий калійних - ну, вона і ратушу свою, і "Сокіл”, і "торговельку” проморгала. Та й дизайн коледжу культури (колишньої гімназії) наводить на роздуми про патологію в кольорознавстві. Промислові і технічні музеї сьогодні - це тренд світовий, це найуспішніше, що може бути. До речі, цього року "ніч в музеї” буда в стилі "індустріальному” - і який успіх. Особливо фото. А ті ж роботи Йосипа Кравця на індустріальну тему - розмах, відвага. Якось "мертва натура” - і є мертва. Людям хочеться різноманіття - і це добре. Хто бачив Центр Коперника і Варшаві, чи Вєлічку - ніколи не забуде. А Калуш свою Вєлічку затопив і стратив. Взагалі, бути успішним індустріальним робітником - це ж круто! І досліджувати такі речі цікаво.
Саша_25.06.2012 13:05:19 Як ви ставитесь до співпраці їз громадськими організаціями? Позитивно. Ми завжди співпрацюємо - успішно і ефективно. Бо це необхідна умова нормального музею - громадська активність і громадянське суспільство. Без жартів - ЄС вимагає від країн-кандидатів, в першу чергу, дотримання прав людини. Сюди входить відкритість архівів і вивчення історії без замовчувань і ретуші. Крім того, громадські організації мають потенціал волонтерів, які охоче працюють у МВЦ. Більше того, МВЦ працює з усіма громадськими організаціями - незалежно від "ідейної платформи” і симпатій. Ми відкриті до співпраці, бо це завжди корисно для обох сторін. І такий напрям - громадська активність - це найсучасніший напрям музейної роботи у світі. Хоч у цій галузі у Калуші все нормально, за що і дякуємо всім нашим партнерам з громадських організацій! | 
