24 вересня перед науковими співробітниками Національного заповідника «Давній Галич» виступив з цікавою лекцією завідувач відділу «Юдаїзм» Львівського музею історії релігії, кандидат історичних наук Максим Мартин.
Молодша наукова співробітниця Музею караїмської історії та культури Надія Васильчук відрекомендувала гостя, коротко повідомила про музейний заклад і Галицьку караїмську громаду. Науковець Максим Мартин проаналізував документ Авраама Леоновича, що розповідає про появу караїмів у Галичі.
Згідно з джерелом, караїмська спільнота з'явилася в нашому місті 1246 р. на запрошення короля Данила Галицького. І хоч багато науковців вважає документ підробкою ХІХ ст., проте лист, датований ХІІІ століттям, містить цінні відомості, а також назви, які не вживалися в пізнішому часі. Для прикладу наведемо уривок: «Прийняв їх король та їх урядовці і побудували для них будинки напроти королівського замку, що стоїть на горі, на березі річки Лукви, на північ від замку, на вулиці Руській, де стоїть їх мурований храм, де раніше відправляли службу Пек-осина. На цвинтар дали їм місце на високому березі над річкою Чев, напроти храму, що давніше звався Лельом-полельом».
Власне, за однією з версій, 80 караїмських родин прибули до Галича в 1246 р., після перемовин короля Данила Галицького з ханом Батиєм. Про це свідчить так званий колофон – пам'ятний запис на пергаментному молитовнику, написаному, за свідченням галицького газана Авраама Леоновича, у ХІІІ ст. на Кримському півострові. У 1838 р. А.Леонович написав листа до українського історика Д.Зубрицького, котрий працював над книгою «Хроніка міста Львова» і звернувся із запитом про історію караїмської громади. Разом із листом Д.Зубрицький отримав копію історичного документа, в якому розповідається про появу караїмів у Галичі.
Як вважає дослідник М. Мартин, всі караїми мають спільне кримське походження. В Чуфут-Кале є найбільший караїмський цвинтар, де надгробкам по кілька століть. Караїми сповідують одну з течій юдаїзму, караїмська мова належить до групи тюркських мов.
Любов Бойко |
