Середа, 2021-10-27, 0:37 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Жовтень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Архів новин
Головна » 2021 » Жовтень » 11 » Як на Гуцульщині ліс сплавляли. Спогади Івана Харука
7:27 PM
Як на Гуцульщині ліс сплавляли. Спогади Івана Харука

78-річний Іван Харук з Криворівні, що на Івано-Франківщині, живе у хаті поблизу смерекового лісу і Чорного Черемошу. Цією річкою у 40-60 роках XX століття батько чоловіка — також Іван — сплавляв деревину. Тоді на Гуцульщині людей його професії називали "сплавщиками".

Іван Харук поділився із кореспондентом Суспільного спогадами про батька, історіями зі сплавів, на яких побував сам, а також розповів, чому робота "сплавщика" була однією з найпрестижніших і найнебезпечніших у ті часи.

Іван Харук живе у хаті поблизу смерекового лісу і Чорного Черемошу.

"Професію "сплавщика" порівнювали з працею шахтаря. Дуже небезпечна, бо ви собі уявіть: воду гатили, цілий тиждень вода набиралася. В суботу, коли ці сплави зв'яжуть до купи і воду відкривають, то тут уже ніяких гальм нема", — розповідає Іван Харук.

Ліс тоді сплавляли переважно у суботу — від ранку до ночі. Але готувалися до сплаву увесь тиждень: зі стовбурів смерек майстрували плоти або, як їх називали гуцули, — "талби". Також ставили на воду загати.

"Ставили поперечки такі, туди накидали хвої, вода зупинялася і таке плесо робилося. Туди накочували обрізані смереки, просвердлювали у верхів’ях, просилювали туди троси, зав'язували в кінці. І це так — одна, друга, третя... І так у ряд. Їх усіх з'єднували двома тросами, одну до другої. І так пливли. Спереду були ті, хто керував", — пригадує Іван Харук.

Він мав 13 років, коли тато вперше взяв його із собою на сплав.

"Я сиджу вдома і знаю, що наші сусіди мають сплавляти ліс. Я прошуся в мами – мама не відпускає мене. Доти я її мучив, просився, що сказала нарешті: "Йди". Ви розумієте, я вибігаю лиш на вулицю і якраз мої сусіди пливуть. І я вже не встигаю. Я як побіг за сплавом, і тут, у кінці села, наздогнав, заліз у воду і на самий зад ледве вчепився, і так поплив з ними аж до Кут. А вони лише звідти, спереду дивилися, що буде, бо всяке могло статися", — розповідає Іван Харук.

Ночували сплавщики у колибі, перед нею розводили ватру і по черзі стерегли вогонь. А спали — на землі, встеленій хвоєю.

"Мали ліжники, ними накривалися і так ночували. І я з ними там. Мене старалися в середину покласти, аби я не замерз. А вдень я шукав всілякі обрізки, просвердлював, на дроти зсилював і заготовляв дрова додому собі на зиму", — пригадує Іван Харук.

Плотом могли кермувати двоє-троє людей — залежно від об'єму деревини. Здебільшого за раз сплавляли 200-300 м³.

"І один раз, я пам'ятаю, сплавили 500 з лишком кубометрів лісу. Це — за раз. Уявіть собі, яка маса лісу. І це все йшло рікою", — каже Іван Харук.

Сплавщики долали стрімкою водою відстань до 100 км. Бувало, що під час сплаву ставалися нещасні випадки — чоловіки ламали ноги, якщо пліт складався удвоє, або навіть гинули.

Окрім вправності, сплавщики мали тільки один спосіб вберегтися.

"Молилися Богу. Хрестилися. І, якщо сплав вже йшов у дорогу, пускали, молилися, хрестилися і так з Богом ішли", — розповідає Іван Харук.

На Верховинщині сплавляли смереки здебільшого із сіл та присілків Шибене, Буркут у Кути чи Вижницю.

Звідти колоди потягом везли на Донбас.

Джерело: Суспільне Карпати


Переглядів: 6 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021