6 жовтня, в конференцзалі Національного заповідника «Давній Галич» відбулися історичні читання, присвячені 415-ій річниці виходу в світ Крилоського учительного Євангелія 1606 р. З цікавими повідомленнями на цю тему перед присутніми виступили завідувачка науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Марія Костик, завідувач науково-освітнього відділу НЗДГ, кандидат історичних наук Андрій Стасюк, провідний редактор інформаційно-видавничого сектору Іван Драбчук.

Марія Костик розповіла про Стрятинську і Крилоську друкарні єпископа Гедеона Балабана та видання, що там друкувалися, а саме – церковно-богослужбові книги.

Стрятинська друкарня була заснована в 1602 р., а Крилоська – в 1605 р. Зокрема в Стрятині (нині с.Стратин недалеко від Рогатина) був надрукований у 1604 р. серед інших видань Требник. У Крилосі Галицько-Львівський єпископ Гедеон Балабан вирішив друкувати Учительне Євангеліє, зібравши здібних і старанних людей, серед них і ченців зі Львова, що мали досвід видавництва книг. Адже в той час це була копітка праця, що вимагала спеціальних умінь. Наприклад, у текст поміщали гравюри – сюжетні композиції на біблійні теми. Красиво оздоблене видання побачило світ 1 жовтня 1606 року «при столечной церкви Галицкои, Успенія Пречистия Владичица нашея Богородица на Крилоси» коштом єпископа.

Досліджуючи в архіві інвентар Крилоського монастиря 1749 р., науковець Андрій Стасюк отримав нові дані, якими поділився з присутніми. Серед іншого він дізнався, що в той час у крилоській книгозбірні при монастирі зберігалося чимало богослужбових видань – рукописних книг, стародруків, зокрема Требник, виданий у Стрятинській друкарні Гедеона Балабана за два роки до того, як побачило світ Учительне Євангеліє у Крилосі.

Про діяльність видатного діяча першої половини ХVІІ ст. Памва Беринди розповів краєзнавець Іван Драбчук. Дослідник переконаний, що відомий друкар, поет, вчений-лексикограф народився в Єзуполі поблизу Галича. Автор «Лексикона словенороського», виданого в Києві, 30 років записував слова на наших теренах, про що свідчать місцеві діалектизми. Свою роботу над словником Памво Беринда розпочав ще у Стрятині, а працюючи в Крилоській друкарні, видав Учительне Євангеліє 1606 р.

Як бачимо, давній Галич був важливим центром книгодрукування на Русі. Галицькі богослужбові книги є переконливим підтвердженням цього. Вони свідчать про розвиток культури княжого Галича, духовність наших предків.

Любов Бойко

Джерело: НЗ "Давній Галич"