У дитячому санаторії "Ясень", що в селі Ясень Рожнятівського району, реставрують єдиний збережений на сьогодні настінний розпис Опанаса Заливахи. Трьом місцевим художникам за три тижні вдалося відновити лише половину масштабного розпису, який, за словами очевидців, Опанас Заливаха зробив за три суботи. На стінах фойє санаторію "Ясень" живуть казкові воли, вовки, Котигорошко, дід із бабою та курочкою рябою, Івасик Телесик та ще чимало казкових персонажів. Від малюнків віє теплом та радістю. Велетенський розпис довжиною 37 метрів та висотою понад 3 метри зберігся завдяки головному лікареві санаторію Зіновію Васильківу. "У 1991 році, коли мене призначили головним лікарем і я вперше оглядав санаторій, я був заворожений цим панно. На відміну від розписів на тему казок у стилі соцреалізму, яких було повно по дитячих садочках та поліклініках, у цьому панно був дуже виразний, живий український дух. Фігурки нагадували старий український іконопис. Це був зовсім інший стиль - у кожному мазку відчувалася воля, широта, а коли я придивився уважніше, то побачив, що на стіні не було слідів олівця, який завжди залишається після нанесення ескізів. Я був заінтригований і спитав, чия це робота. Мені відповіли, що розпис робив Опанас Заливаха", - пригадує Зіновій Васильків. Працівники санаторію не раз просили лікаря зробити у приміщенні євроремонт і замалювати панно, але Васильків добре знав, хто такий Заливаха, і не збирався руйнувати роботу майстра. З першого погляду здається, що у малюнках використано елементи українських казок. Але якщо придивитися уважніше, пізнаєш улюблену манеру Заливахи малювати з підтекстом. У його прочитанні українськими виявляються казки різних народів світу. До прикладу, у казочці про Царя Султана три дівиці під вікном зображені в національних українських строях коло типово української хати, на мотузках у вишневому садочку сушаться гачі. А змій, якого б'є Котигорошко, яскраво червоний. "Панас невипадково намалював змія червоним", - зауважує художник Богдан Бринський, який приятелював із Заливахою. Якби це панно таки побачила худрада, його, скоріш за все, знищили би за антирадянську пропаганду". За статтею 62 Карного кодексу УРСР («за антирадянську агітацію та пропаганду») Опанас Заливаха 5 років відбував покарання у Мордовському таборі. Після повернення з ув'язнення у 1970 році художнику було дуже важко заробляти на хліб - ніхто не хотів давати роботу дисидентові. Для Заливахи це був період "халтурок". Він працював у Харчторзі, оформлюючи інтер'єри кафе та закладів громадського харчування. На відміну від членів Спілки художників, Заливаха до цих халтурок ставився відповідально, намагаючись щоразу створити неповторний інтер'єр. На початку 80-их у франківському кафе "Кристал", яке працює й досі, він зробив панно з українськими козаками. А у сусідньому "Білому камені" митець виклав велетенське мозаїчне панно, примудрившись зашифрувати у ньому український тризуб (панно відкрите для огляду у ювелірній крамниці на Незалежності, 4). У ці роки Заливаха зробив ще чимало настінних розписів у кав'ярнях, але усі вони потерпіли від євроремонтів. Знаючи, як сутужно було художникові із заробітками, друзі намагалися підшукувати йому різні замовлення. Роботу у санаторії "Ясень" "пробила" Дарія Децик, згодом депутат обласної ради першого демократичного скликання. "Дарка спитала сестру тодішнього головного лікаря Богдана Бернатовича, чи не знайшлося би у санаторії роботи для Заливахи, щоб дати йому можливість заробити хоч якусь копійчину. Бернатович запропонував Заливасі оформити фойє на першому поверсі, - пригадує Зіновій Васильків. "Ясень" був санаторієм передового досвіду, туди приїжджав міністр охорони здоров'я СРСР Чазов. В ті часи дати роботу у такому закладі дисидентові, ще й без ескізів, погоджених художньою радою, - це була велика громадянська позиція і патріотизм". Панно потроху почало руйнуватися в кінці 90-их через тріщину труби, яка проходила у коридорі. Від вологи на стіну перекинувся грибок, і розпис поступово почав відлущуватися. Щойно панно почало обсипатися, Зіновій Васильків зробив фотографії кожного фрагмента. За цими знимками зараз проводиться реставрація. Врятувати розпис зголосився Богдан Бринський разом зі своїми колишніми студентами з Інституту мистецтв Миколою Бріцьким та Романом Романівим, звісно, власними силами й без жодної оплати. Реставрувати панно почали три тижні тому. Художники зробили лише половину роботи й дивуються, як Опанасові вдалося зробити цілий розпис за значно коротший проміжок часу. Михайло Райковський, який працював педіатром у цьому санаторії у 1982 році, коли Заливаха робив цей розпис, розповів, що художник намалював усе за три суботи. Блискавично, сміливими мазками і без жодного ескізу. "Я не знав про існування цього панно у санаторії, а коли побачив його, то відразу війнуло таким рідним теплом. Чим більше ми віддаляємося від Опанаса, тим більше осягається його велич. Там справді не було ескізів. Панас малював усе з голови", - підтверджує Богдан Бринський. Художник підкреслює, що це особливо унікально в ті часи, коли такі розписи малювалися за певним шаблоном й усі роботи були однаково гидкими і схожими одна на одну. "Шкода, що розписів, які робив Заливаха у кафе "Пельменна" та "Вишиванка", вже не повернеш, як і його панно у "Медівні" та інших закладах. На жаль, ми досі не усвідомлюємо величі наших українських майстрів і так легко дозволяємо нищити своє". Наталка ГОЛОМІДОВА |
