Міжнародний фотоконкурс «Вікі любить пам’ятки» представив переможців спецномінації «Єврейська спадщина» у рамках української частини.

У номінації “Найкраща серія” журі обрало три роботи із зображенням єврейського кладовища Делятина Івано-Франківської області авторства Тараса Золотавіна. Це кладовище не охороняється державою, пише Західний кур’єр з посиланням на Бліц-інфо. 

Журі відзначило не тільки художність робіт, а й детальне документування — завантажено понад 100 світлин кладовища, яке до цього у вікіпроєктах представляло тільки три фотографії користувачки Trip Impressions Iryna.

Тарас Золотавін вперше взяв участь у конкурсі 2021 року, відзначившись серед учасників-дебютантів, а вже у 2022 році він увійшов до десятки найбільш результативних конкурсантів. Зараз він перебуває на службі в ЗСУ. Коментуючи свої роботи, Тарас сказав так:

«[Це] була одна із подорожей Карпатами. Зазвичай я відвідую гори в цьому регіоні, але також цікавлюся історією і краєзнавством. Десь на одному з інтернет-ресурсів побачив інформацію про кіркут у Делятині (як виявилося потім, зовсім не проілюстрований у Вікіпедії, хоча місце варте того). [Тож] вирішив виділити один день спеціально для його дослідження. І воно справді того вартувало. 

Дуже вразили масштаби, до того не доводилося бачити одночасно стільки мацев у такій концентрації і різноманітті орнаментів. З приємного: видно, що за цвинтарем почали доглядати, спиляли зарості, встановили паркан і інформаційну дошку. Раніше там, судячи із залишків сміття, місцеві зробили звалище.

Було досить важко потрапити на територію самого кіркута. Паркан по периметру гарно захищає місце від вандалізму і випасу худоби, але я так і не знайшов якогось організованого входу. Довелося звертатися до місцевих мешканців, які провели до дерев’яної частини і відчинили імпровізований прохід (хоч і без питань теж не обійшлося, певно, не кожен день люди з фотокамерою “рвуться” на кладовище”).

У цілому місце варто відвідати хоча б один раз не лише краєзнавцям чи дослідникам минулого єврейського народу. Трапляється досить витончена робота різьби по каменю. Багатство стилістики і орнаменту, тварини, як символів, написи і т.д. Тож роботи ще непочатий край».