Вівторок, 2021-10-26, 10:44 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Жовтень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Архів новин
Головна » 2021 » Жовтень » 13 » Смаками Каменяра. У Франківську влаштовують екскурсії з улюбленими стравами Івана Франка
8:50 AM
Смаками Каменяра. У Франківську влаштовують екскурсії з улюбленими стравами Івана Франка

Яку каву готував Іван Франко, що любив їсти, де та з ким гуляв вулицями міста, франківцям і туристам розкаже екскурсійний проєкт «Гастромандрівка слідами українських літераторів». Стартує вже наприкінці жовтня. Під час маршруту навіть можна спробувати те, що їв Каменяр.

Обіцяють, що буде інформативно й дуже смачно, пише Репортер.

Вареники з афинами

Проєкт «Гастромандрівка слідами українсь­ких літераторів» переміг у конкурсі Українського культурного фонду. Його реалі­зує Верховинська селищна рада спільно з громадською організацією «Дорога смаку Прикарпаття».

Готують дводенний гастрономічний екскурсійний тур Верховинщиною і будуть розказувати про відомих літераторів, які народилися на Гуцульщині чи часто бували, як відпочивали та що любили поїсти. Про Гната Хоткевича розкажуть у Красноїллі, у Криворівні – про Параску Плитку-Гори­цвіт, у Верховині – про Петра Шекерика-Дониківа, а у Буркуті – про Лесю Українку.

Одноденний маршрут у Франківську – про кулінарні вподобання Франка. Його розробив ресторатор Віталій Качкан. Саме він нещодавно проводив тестову екскурсію для цікавих франківців.

Маршрут триває понад три години і має чотири основні локації. Починається все у ресторації «Мулярових». Тут буде найбільше історичного екскурсу, але й не бракуватиме смаколиків.

«Ми пов’язані зі Стефою Муляровою, яка мала тут кам’яницю і великий двір з гарним садом, – розказує Віталій. – Той сад межував з будинком на Січових Стрільців, 24, де було товариство «Українська бесіда». І тут у 1913 році був літературний вечір, де Франко читав «Мойсея». Після офіційного зібрання у дворі була неформальна частина з частуваннями».

За словами Качкана, під час інавгурації єпископа Григорія Хомишина Андрей Шептицький особисто запрошував пані Мулярову готувати страви. Каже, оскільки ця локація у ті часи була таким собі місцем зібрань, пов’язана з тим двориком і стравами, що готувала пані Стефа, то почати екскурсію вирішили саме звідси.

До речі, у «Муляровій» подають Франкові улюблені вареники з афинами.

«З напоїв є триповерхова кава, яку він любив і особисто готував щоранку, – продов­жує ресторатор. – Це міцна кава, збиті вершки, цинамон, а третій поверх – зав­жди мало бути печиво. Франко багато їздив і бачив. Докторантуру він закінчував у Відні, бо у Львові йому відмовили. І саме там, думаю, «присів» на таку каву».

Три любові та дві страви

Інформації й гастродосліджень щодо Івана Франка не бракує. Тим більше, говорить Віталій Качкан, є багато літератури від його дітей, зокрема сина Тараса, який видавав багато кулінарних книжок. Також є книги невістки – Ольги Франко, вона пов­ністю передає родинну кухню. Тож зібрати інформацію з гастрономії письменника не склало багато зусиль. Натомість, каже ресторатор, відкрив для себе самого Франка.

«Його доля, особливо останні роки життя, як вони були пов’язані з тим усім, що він переживав у нашому місті, – розказує Качкан. – Вірш «Тричі мені являлася любов» – це про три його кохання. І всі ці три жінки тісно пов’язані з містом, і є місця, де він був з ними».

Наприклад, з третьою своєю любов’ю – Целіною Журовською Франко прогулювався в районі Бельведеру. Тоді це була малозаселена, лісиста місцевість. І друга локація за маршрутом – ресторан-антикварня «Шпиндель», яка й розташована в тому районі. Оскільки Франко любив дві речі – ловити рибу та збирати гриби – то тут готують грибні вушка за рецептурою родини Франків.

«Целіна Журовська переїхала до міста зі своїм чоловіком і жили вони на Шевченка, – розповідає Віталій Качкан. – Коли чоловік помер, вона залишилася у місті ще на два роки, але вже тоді винаймала житло на Бельведері. Франко приїздив до неї, і вони прогулювалися якраз цим гаєм».

Інша локація – етнокухня «Традиція». У районі вокзалу мешкала ще одна кохана жінка Франка – Юзефа Дзвонковська.

«Вона жила там, де зараз південне крило локомотиворемонтного заводу, – говорить Віталій. – Франко свого часу навіть хотів з Михайлом Павликом заснувати тут якусь сільськогосподарську громаду. Збиралися щось вирощувати, продавати. Розраховували на те, що мати Юзефи їм продасть землю на відтермінування, та коли та відмовила в одруженні, то й питання землі відпало. Тож Франко міг цілком ймовірно жити не у Львові, а у Станиславові».

А ще з Юзефою Франко любив гуляти міськими валами. У кам’яницях між Франка та Грушевського у них жила подруга, до якої вони часто заходили на чай з повид­лом з ружі.

Але у «Традиції» готують засипану капусту – традиційну бойківську страву, адже Іван Франко був бойком.

Їжа наближує

І нарешті – остання локація гастротуру ресторан «Франко». Качкан розповідає, що перший раз у Станиславові Франко був у 1880 році, як арештант.

«Він день провів у поліцейському постерунку, а на ніч його мали перевести в ратушу – у підземні каземати, – додає Віталій. – Друзі підтримали його передачею, це був галицький пляцок. І в ресторані «Франко» – у зв’язку з назвою й тим, що він розташований на тому місці, де проводили Франка й передали йому той пляцок – готують «Мандариновий сирник» за давнім галицьким рецептом».

За словами Качкана, локацій може бути значно більше, але то вже занадто. Той маршрут, який розробили, – оптимальний, аби з користю провести час.

Отож, наприкінці жовтня, якщо не буде карантинних обмежень, можна буде записатися на екскурсію на сторінці проєкту в мережі Facebook. Також всю інформацію можна буде отримати у кожному з цих чотирьох закладів, адже готують карту маршруту з програмою. Ще у кожному закладі буде таблиця з QR-кодом, де можна отримати ще якусь інформацію. Тобто людина може й сама собі влаштувати екскурсію та скуштувати те, що їв Франко.

«Метою цього проєкту, що по Франку, що по інших письменниках, є наближення їх до наших реалій, – каже Віталій Качкан. – У школі нам їх показували десь там далеко, вони класні й високі, а тут вони ходять і збирають гриби, їдять грибні вушка і через це до них можна бути ближчим, розуміти їх більше. Наш Франко на логотипі – він доступний, веселий. Хотілося, аби він був посеред нас як звичайна людина, а не як класик з постаменту. І через їжу взагалі легше пробивати такі речі. Їжа – вона єднає і наближує».

Світлана Лелик, Репортер


Переглядів: 7 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021