П`ятниця, 2022-01-28, 6:43 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
 
Архів новин
Головна » 2022 » Січень » 9 » Станиславівські зимові розваги: як у старому місті працювала ковзанка
9:20 PM
Станиславівські зимові розваги: як у старому місті працювала ковзанка

Впродовж кількох останніх років у Івано-Франківську біля ратуші заливають ковзанку, яка, хоч і створює скандали з бюджетними грошима, але таки збирає людей. Нашим предкам на початку ХХ століття вдавалося краще: ковзанка тоді була улюбленою і дуже популярною розвагою.

У Станиславові ковзанка відкрилася завдяки “знаному і симпатичному” підприємцю Лучинському, як писала про нього місцева газета. В 1906 р. ковзанярський сезон розпочався із середини грудня. Пан Лучинський влаштував ковзанку в парку барона Ромашкана (нині парк Т. Шевченка) і повідомляв жителів міста, що вона вже повністю готова до прийому відвідувачів. У будні оплата за вхід на ковзанку складала 30 галерів для дорослих і 20 галерів для школярів. У неділі й святкові дні доводилося платити більше – дорослим по 40 галерів, учням – по 30.

Міський парк був заснований у 1896 р., а в 1898 р. названий на честь австрійської імператриці Елізабети. Він складав конкуренцію для барона Ромашкана, чиї землі знаходились поряд, адже барон теж облаштував на них парк. Міська влада всіляко вмовляла його продати свої землі, але барон ніяк не погоджувався. Після приходу “перших совітів” землі Ромашкана були націоналізовані й приєдналися до міського парку. Зараз про баронську родину нагадує мініпалац, збудований ще у 1842 р.

Ковзанка розміщалася на ставах, які були на землях барона з давніх часів. Влітку там організовували прогулянки на човнах, а взимку, коли вода замерзала, відкривали ковзанку. Певно, морози сто років тому були лютішими, ніж у наші дні. В 1907-1908 роках викопали ще два стави, які згодом об’єднали.

Підприємець Лучинський всіляко намагався популяризувати катання на ковзанах серед жителів міста. Він знижував ціни, запрошував на ковзанку військовий оркестр, щоб відвідувачі могли кататися під музику, організовував різні забави. В 1908 р. на ковзанці було встановлено освітлення, тож публіка могла кататися й вечірньої пори. Заходили на лід по спеціально облаштованому містку.

Погода все ж інколи підводила власника ковзанки й любителів катання. В 1909 р. справжня зима прийшла до Станиславова лише під кінець грудня, тож і ковзанка запрацювала пізніше. Зате потім прийшли сильні морози і лід утворився такий міцний, що кататися на ньому було цілком безпечно.

Один з дописувачів газети “Кур’єр Станиславівський” у січні 1906 р. відвідав ковзанку й поділився своїми враженнями.

“Вибрався зі своєю коханою на лід до парку Ромашкана. Скрізь видно рум’яні обличчя, в різні сторони їдуть на ковзанах пари… Крім свисту вітру, чути шепіт, сміх, важке відсапування… Ось їде пара – вона, певно, думає про те, чи “накатає” собі чоловіка з гарним становищем. А він – чи “вкотиться” гарний посаг у його кишеню. Над берегом стоїть фотограф і робить фото. Він щойно сфотографував маму на лавці, яка уважно стежить за своїм світловолосим дитям. А ось якийсь пристойно вбраний пан суне по льоді. Видно, що катається не стільки для приємності, скільки для того, щоб схуднути. Всі похапцем дають йому дорогу. Далі їде гарна дівчина років шістнадцяти, а за нею поспішає якийсь гімназист. Так поспішає, що аж усіх розштовхує, великих і малих, штовхається і постійно всіх перепрошує.  А ця мила пара – то, певно, заміжня жінка і професійний спокусник прекрасної статі. Флірт на льоді – в самому розпалі…”

​Як бачимо, ковзанка у парку Ромашкана служила не лише для здорового відпочинку, а й була популярним місцем побачень. Проте вона була не єдиною в місті. Існувала ще й “колійова” ковзанка, що знаходилась у районі залізничного вокзалу. Там не було жодної водойми, а просто земля, залита водою. Цю ковзанку відвідували в основному працівники залізниці та їхні родини, бо ходити до парку Ромашкана їм було далеко.

Олена Бучик


Переглядів: 10 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 22. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2022