Степан Качала — велет українського духу - 22 Червня 2015 - НСКУ: Івано-Франківська обласна організація
Субота, 2016-12-03, 11:47 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Червень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
 
Архів новин
Головна » 2015 » Червень » 22 » Степан Качала — велет українського духу
8:39 PM
Степан Качала — велет українського духу

У травні минуло 200 років від дня народження багатолітнього депутата австрійського парламенту та депутата крайового сейму, одного із засновників товариства «Просвіта», Товариства імені Тараса Шевченка, «Руського товариства педагогічного», історика і вченого, великого покровителя української літератури отця Степана Качали.
Народився Степан Качала 1815 року в містечку Фірлеїв (від 1948 р. — Липівка Рогатинського району) в багатодітній родині Теодора та Євдокії Качалів. Навчався у місцевій парохіяльній школі, відтак — у Бережанській гімназії. Після закінчення  гімназії С. Качала вступив до Львівської духовної семінарії. Семінарія в ті часи перебувала під впливом ідей Маркіяна Шашкевича і організованої ним «Руської Трійці». Вірність тим ідеям Степан Качала зберіг протягом усього свого життя.
Після скасування панщини у 1848 році виникли українські товариства культурно-громадського та соціального спрямування: «Головна руська рада», «Просвіта», газета «Зоря Галицька». Степан Качала разом із Миколою Устяновичем та Володимиром Терлецьким розробили перший тимчасовий статут «Просвіти», який згодом удосконалили. 

Незмінний депутат
Із відкриттям Галицького сейму в 1861 році депутатом від округу Збараж—Медин було обрано священика із c. Шельпаки Збаразького повіту (тепер Підволочиського району Тернопільської області) Степана Качалу, якого опісля аж до його смерті в 1888 р. незмінно обирали до сейму. Винятком був період 1873—1879 рр., коли о. Качала був  обраний депутатом в австрійський рейхсрат. Характеризуючи постать пароха із Шельпак як політичного діяча, насамперед слід зауважити, що він був противником австрійського централізму, окрім того, виступаючи за порозуміння із поляками, за досягнення з ними компромісу, парох рішуче був проти полонізації галичан. 
Разом із питанням просвіти, боротьбою з пияцтвом серед населення ключовими проблемами, на які звертав увагу С. Качала, були виборчі кампанії та мовне питання. Критично оцінюючи передвиборчі змагання 1867 p., у газеті «Слово» С. Качала вказав на низку прорахунків у процесі підготовки та виборів до сейму. Зокрема, галицький парох виокремлював такі: відсутність єдності, значна роздрібненість серед інтелігенції, що зумовило слабку організацію й проведення передвиборчої кампанії.

Оборонець українського слова
Під час засідань сейму С. Качала хоч і виступав не часто, але своїми «огнистими», за словами І. Франка, промовами міг донести до будь-кого в залі свою позицію щодо тих чи інших питань, серед яких особливо болючим було питання української мови. Школи із не німецькою мовою навчання відкривали з величезними труднощами, а в Галичині, де формально українці і поляки були рівноправними, відкриття навчального закладу з українською мовою залежало від згоди сейму, який, очолюваний польською більшістю, гальмував розвиток української освіти. Можемо чітко простежити позицію С. Качали, спрямовану на засудження такої політики польських послів у сеймі, звертання до спільного історичного минулого, наведення численних аргументів щодо помилковості утисків руського населення Галичини у різних сферах життя. Отець Качала цим здобув славу захисника інтересів галицьких селян та поміркованого політика.

Моральний авторитет і меценат

Помер Степан Качала 29 жовтня 1888-го на 73-му році життя і на 46-му священства. На похорон видатного діяча прийшли відомі громадські діячі та політики Юліан Романчук, Кость Левицький, Антін Горбачовський, Кирило Трильовський. Перед смертю С. Качала склав свій заповіт, в якому написав: «Мати-Русь убога, нізвідки помочі нема, та ще гірше, що її видобні сини свою матір за юдин гріш продати готові. То мене спонукало по можливості щадити, зібрати якийсь шеляг, котрий на порятування відкласти можна». Парох заповів чималі суми «Просвіті», газеті «Діло», «Руському товариству педагогічному». Поховали його в Шельпаках Підволочиського району Тернопільської області.
Довгі роки московсько-большевицька імперія забороняла згадувати його ім’я, бо його знаменита діяльність розбуджувала в народі почуття національної свідомості і повноцінності серед інших народів. 
С. Качала був людиною високоосвіченою, рішучою, шляхетно гордою і не дозволив ані себе особисто, ані свій народ будь-кому принижувати й очорнювати. Безмежна любов Степана Качали до України вивела його в перші ряди оборонців свого народу.

Григорій ВОВЧУК


Переглядів: 102 | Додав: Dnister
Пошук на сторінці
 
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 

Наші друзі



Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 14. Автор, збір і систематизація матеріалів - мгр. історії А.Чемеринський. 
Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації історії рідного краю
Copyright MyCorp © 2016