Четвер, 2019-10-17, 1:45 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Червень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
 
Архів новин
Головна » 2012 » Червень » 26 » Стежками Гуцульщини
10:56 PM
Стежками Гуцульщини
Від 16 по 24 червня  дев’ять учасників комплексної етнографічної експедиції вивчали гуцульський край. Під час роботи науковці ознайомлювалися з фольклорно-етнографічними особливостями краю, здійснювали фото- і аудіофіксацію, спілкувалися з жителями Гуцульщини. Вісім днів насиченої роботи принесли свої результати, які незабаром будуть опубліковані у багатотомному виданні усної історії України.
25 червня у стінах Національного музею Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського науковці підсумовували перший етап етнографічної експедиції Національної Академії наук України «Етнокультурна спадщина Гуцульщини в умовах сучасної культурної інтеграції», провівши конференцію та ознайомивши колег із зібраним матеріалом. Експедиція проходила у Косівському районі при підтримці програми Миколи Палійчука «Гуцульська Україна».
Під час зустрічі за круглим столом співробітники Українського етнологічного центру Інституту мистецтва, фольклористики та етнології ім. М. Рильського зазначили, що працювати на території Гуцульщини було неабияк цікаво та захопливо. Безсумнівно, цей край славиться багатою етнічною культурною та історичною спадщиною, яка збереглася тут завдяки любові й повазі гуцулів до своєї старовини та природній ізольованості цього району.
-         Нашим основним завданням стало вивчення широкого спектру питань для усної історії України, аби потім видати десять, а то й більше томів із зібраним матеріалом. Розповіді з історії нашого народу, культури та архітектури в інтерпретації людей були записані нашими науковцями, - розповіла учасниця експедиції Зоя Гудченко. – Перед нами постало важке завдання, для якого попередньо був розроблений спеціальний запитальник, проте ним ми керувалися небагато, використовували лише при вивченні певної проблеми. Під час спілкування з респондентами з’ясувалося, що потрібно гнучко ставити запитання, аби людина мала змогу легко на нього відповісти.
Окрім вивчення культури Гуцульщини, науковці спостерігали також за поведінкою та характерами людей. Студентка другого курсу аспірантури Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського Тіна Момот, яка теж взяла участь в експедиції, зауважила, що самотні люди набагато спостережливіші та легко ідуть на контакт, розповідаючи деталі різних подій. Натомість є люди, які досі бояться говорити на деякі історичні теми, зокрема про діяльність ОУН-УПА. Дівчина мала змогу отримати інформацію від різних жителів гуцульського краю, найстаршим респондентом був сторічний дідусь, а наймолодшою – двадцятирічна дівчина. І як перший, так і другий респонденти надали чимало необхідної інформації для дослідження, стверджує студентка Тіна.
Своєрідною родзинкою нинішньої етнографічної експедиції стала робота у напрямку, що його науковці позначають терміном «усна історія України». Тобто історія записувалася так, як її сприймають, розуміють та пам’ятають очевидці подій. Передусім це стосувалося періоду від 30-х років, що про нього може розповісти доволі значна кількість очевидців. Науковці під час конференції зазначали, що аби зібрати необхідну інформацію, потрібно володіти трьома якостями: досконало знати потрібний матеріал, мати підхід до людей та глибоко подавати отриману інформацію. Бо робота учасників етнографічної експедиції різко відрізняється від роботи істориків: вони не просто фіксують факти, а детально ознайомлюють людей з тією чи іншою подією або ж видом мистецтва чи культури.
У роботі експедиції взяли участь і коломиянки – співробітники Національного музею Гуцульщини та Покуття Ірина Федів та Андріана Ємчук. Вони розповіли, що на Гуцульщині надзвичайно привітні та гостинні люди, які щиро ділилися спогадами з науковцями. Також коломиянки помітили, що ремесла розвиваються практично лише на «сувенірному» рівні, бо гуцули виготовляють речі тільки для продажу на місцевих ринках. Для них це чи не єдиний спосіб заробляння грошей.
Співробітники музеїв залишилися задоволені проведеною роботою, зазначивши, що отримали необхідну інформацію  для багатотомного видання, а в подальшому, можливо, і власних наукових робіт. Етнографічні дослідження – це об’ємний та тривалий у часі гуманітарний проект, наступним етапом якого стане вивчення Верховинського району. Результати роботи науковців будуть розміщені на сторінках усної історії України.
Вікторія Мартинюк 

Переглядів: 253 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019