Власник будинку на вулиці Шевченка, 12 в Івано-Франківську Володимир Балагура хоче довести у суді, що він не входить до переліку пам'яток архітектури місцевого значення. Також прагне поставити під сумнів наказ про внесення будівлі до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, яке підписав 15 березня 2024 року Мінкульт. Про це під час судового засідання 19 березня сказав його адвокат Євген Мануляк.

Про перебіг справи щодо будинку на Шевченка читайте у матеріалі Суспільного.

Судову справу щодо пам’ятки архітектури місцевого значення — будинку другої половини ХІХ століття на вулиці Шевченка, 12 продовжили розглядати в Івано-Франківському окружному адміністративному суді. Суддя Юрій Бобров долучив до справи копію наказу Міністерства культури та інформаційної політики від 15 березня 2024 року, яку надала третя сторона — управління культури, національностей та релігій обласної військової адміністрації.

"Будівлю занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення — об'єкти культурної спадщини в Івано-Франківській області. Вказаним документом підтверджується статус пам'ятки культурної спадщини місцевого значення і щодо житлового будинку № 12 на вулиці Шевченка в Івано-Франківську", — каже суддя Юрій Бобров.

На засіданні також розглянули заяву обласної прокуратури про можливість долучення прокурора у цю судову справу. Про судовий спір прокурорка Наталія Андрусяк дізналася з медіа.

"Побачили прорахунки, які були у відклику написані, і вирішили за необхідне вступити у розгляд цієї справи. Підготували необхідне клопотання. Реконструкції не допускається. Позивач, укладаючи договір при придбанні цієї пам'ятки культурної спадщини, був повідомлений про те, що будинок є пам'яткою. Він був зобов'язаний укласти охоронний договір. Згідно із законом він зобов'язаний зберігати автентичність і дотримуватися вимог закону, зокрема з приводу охорони культурної спадщини", — пояснює прокурорка Наталія Андрусяк.

Адвокат позивача Володимира Балагури Євген Мануляк виступив проти долучення прокурора до справи. Натомість представниця департаменту архітектури та містобудування Івано-Франківської міської ради Наталія Шешурак, яка є у справі відповідачем, із пропозицією прокуратури погодилася. Суд у задоволенні заяви прокуратури про вступ прокурора у справу відмовив.

Адвокат Володимира Балагури на засіданні суду аргументував, що будинок не можна вважати пам'яткою, бо його разом з іншими будівлями внесли до цього переліку в 1994 році, не дотримуючись процедур в повному обсязі. Історико-архітектурний опорний план Івано-Франківська, з його слів, теж розроблений не за законодавчими нормами.

Євген Мануляк також розповів про те, які були наміри у позивача щодо будинку на вулиці Шевченка, 12, якби він отримав містобудівні умови та обмеження.

"З даного містобудівного розрахунку випливає, що, фактично, позивачем будуть проводитися роботи з реконструкції, які полягатимуть у реставрації цього об'єкта і виокремлення тих частин, які є нашаруваннями й прибудовами під час його експлуатації. Ми не мали відійти ні від висоти, ні від ширини, ні від довжини цього будинку", — говорить Євген Мануляк.

Містобудівні умови й обмеження не надали позивачу через те, що на пам'ятці архітектури місцевого значення не можна проводити реконструкцію, пояснює представниця департаменту архітектури та містобудування Івано-Франківської міської ради Наталія Шешурак.

"Такий об'єкт, як пам'ятки архітектури, належить до класу наслідків СС3 і подається винятково через електронний кабінет реєстру будівельної діяльності, що не було дотримано позивачем. Оскільки вбачається з поданих документів, що було подано заяву з додатками на отримання містобудівних умов та обмежень через ЦНАП. Це є другим порушенням", — говорить Наталія Шешурак.

З її слів, позивач після купівлі пам'ятки архітектури не уклав охоронний договір, а з попереднім власником такий договір був.

Суддя Юрій Бобров ухвалив рішення дочекатися третьої сторони — управління культури, національностей та релігій обласної військової адміністрації, представників якого 19 березня не було на засіданні. А також викликати до зали суду експертів у галузі архітектури. Наступне судове засідання він призначив на 26 березня.

"Щоб все-таки не юристи нам пояснювали питання, пов’язані з віднесенням об'єктів до культурної спадщини, а спеціаліст нам пояснив на судовому засіданні, яким чином це відбувається, який алгоритм", — каже Юрій Бобров.

Що відомо про будинок на вулиці Шевченка, 12

Власник будинку на вулиці Шевченка, 12 Володимир Балагура подав позов до суду — він вимагає від департаменту містобудування та архітектури міської ради надати містобудівні умови для реконструкції цього будинку. Попередньо департамент відмовив у цьому.

Будинок на Шевченка, 12 звели після Мармулядової пожежі приблизно у 1870-1890 роках, коли відбудовували вулицю Шевченка, яка тоді називалася Липова, каже історик та краєзнавець Володимир Устинський. З його слів, дім був власністю родини Щепанських. У радянські часи у ньому діяв дитячий садочок.

У 1990-х роках в будинку працювало кафе "Під Лиликом", а з 2015 — книгарня.

Зі слів краєзнавця, дім ніколи не реконструювали. Останні 15 років він був практично бездоглядний: його фасад — у поганому стані, сходи похилилися, на фундаменті є тріщини.