Середа, 2020-11-25, 1:53 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Липень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Архів новин
Головна » 2020 » Липень » 6 » ТОП-10 міфів про Роксолану: Надзвичайна врода; Життя як казка; Участь у походах
9:54 PM
ТОП-10 міфів про Роксолану: Надзвичайна врода; Життя як казка; Участь у походах

Постать дружини султана Сулеймана I Пишного й матері Селіма ІІ — Роксолани — цікавить не лише істориків, а й художників, літераторів, композиторів та кінематографістів.
Упродовж 500 років її життя обросло низкою вигадок та легенд, які розвінчує Олександра Шутко — кандидат мистецтвознавства, авторка книжок "Роксолана: міфи та реалії", "Листи Роксолани: любов і дипломатія", інформує "Локальна історія".

МІФ 1. РОСІЙСЬКЕ КОРІННЯ

Українські дипломати в Туреччині нещодавно заявили про коригування інформації на табличці з Роксоланиної гробниці про те, що вона — українка, а не росіянка. Насправді ж там було вказано, що ця султана походить із земель, що належать нині Україні, і є русинкою (Rus kökenli), а не росіянкою. Бо турки-османи називали українців Rus, тобто русинами, росіян – Moskov, а поляків – Leh.

Про те, що Роксолана була русинкою,  у рапортах XVI столітті зазначали венеційські посли у Стамбулі П’єтро Брагадін, Даніелло Людовічі та арабський духівник Кутбеддін аль-Меккі. Тим часом французький посол у Венеції Гуеллямо Пелісьє 1540 року інформував свого короля, що ця жінка походила з руського народу, який живе “від Карпатських гір аж до Борістена й Понта Евксінського”, тобто від Карпат до Дніпра й Чорного моря.

Польські посли надали точніші відомості про походження Роксолани. У своїй доповідній великому канцлерові Великого Князівства Литовського Левові Сапізі секретар короля Стефана Баторія, Станіслав Негощевський, під псевдонімом Перегрін Полонус 1596 року повідомив, що вона була “попівною з Рогатина з народу русинського”. Про це він дізнався від онука Роксолани, султана Мурада ІІІ. А член польського посольства у Стамбулі в 1621–1622 роках Самуель Твардовський у поемі “Посольство Кристофера Збаразького” зазначив, що Роксолана, яку часто називав просто Русинка, “підлого (низького походження) попа з Рогатина донька!”.

МІФ 2. ІМ’Я РОКСОЛАНА

Уперше це ім’я у своєму щоденнику 1542 року згадав генуезький банкір у Стамбулі, коли розповідав про нечувану подію: “Великий повелитель Сулейман узяв собі за дружину як імператрицю полонянку з Русі на ім’я Роксолана. Їхній шлюб супроводжувався величним святкуванням…”. Пізніше посол Священної Римської імперії у Стамбулі Ож’є Гіслен де Бусбек згадав Роксолану як дружину султана в “Турецьких листах”, написаних між 1555 і 1560 роками. Так тоді турки-османи називали вихідців із заселених українцями земель Польського Королівства – Рутенії або ж Роксоланії.

Справжнє ім’я цієї султани — невідоме. У гаремі її назвали Хюррем, що у перекладі з перської означає “весела”, “радісна”, “усміхнена”. Настею та Олександрою Лісовською її “охрестили” у ХІХ столітті українські та польські письменники.

Рік народження Роксолани також невідомий. Подейкують, що вона на 11 років молодша за султана Сулеймана. Він народився у листопаді 1494-го, а Роксолана, з огляду на тривалість мусульманського року (354 дні), — у другій половині 1505-го чи першій половині 1506 року.

МІФ 3. ШЛЯХЕТНЕ ПОХОДЖЕННЯ

У поемі Самуеля Твардовського ідеться, що якось султан Сулейман у посланні польському королеві Сигізмунду ІІ Августові зазначив: “Посол Твій Опалінський скаже тобі, в якому щасті бачив Твою сестру, а мою Дружину…”. Правда, сам Твардовський тут же спростував версію про королівське походження русинки Роксолани, але її підхопив і популяризував польський поет, історик, бургомістр Львова Бартоломей Зіморович.

Утім ця версія не має під собою реальних підстав. Так султан Сулейман намагався легітимізувати в очах польського монарха свій шлюб із Роксоланою, яка не належала до шляхетного роду. Хоча за життя східні та західні монархи величали її королевою. Та й сама вона в листі угорській королеві Ізабеллі Ягеллонці від 1543 року називала себе імператрицею турків і зазначала, що є їй рівнею.

МІФ 4. НАДЗВИЧАЙНА ВРОДА

За популярною версією, улюбленицею султана Роксолана стала через неймовірну красу. Утім сучасники були скромнішими в епітетах. Венеційські посли називали Роксолану милою і згадували про делікатність її статури.

Збереглося з десяток портретів султани, серед яких гравюра Пагані, полотна Тиціана і Веронезе. На кожному вона виглядає інакше, адже малювати з натури забороняли закони ісламу. Тож, художники творили за словесними описами євнухів. Попри несхожість, портрети мають спільні риси: руде волосся, білу шкіру обличчя, гостре підборіддя, світлі очі й продовгуватий із горбинкою ніс.

МІФ 5. НАРЕЧЕНИЙ, ЯКИЙ ВИЗВОЛЯВ РОКСОЛАНУ

Українці переповідають легенди, як Роксолану намагався розшукати коханий із Рогатина. До цього нібито були залучені й українські козаки на чолі з гетьманом Дмитром Вишневецьким-Байдою, але насправді до татарського полону майбутня султана потрапила в дитячому віці. Тривалий час її виховували у палаці кримського хана в Салачику (нині околиця Бахчисараю), а потім подарували султанові Сулейману з нагоди сходження на престол.

Дмитро Вишневецький з’явився у Стамбулі лише 1553 року. 

МІФ 6. ЖОРСТОКІСТЬ ДО ВОРОГІВ

Турки переповідають: Роксолана виявляла нетерпимість до ворогів. Жертвами її інтриг нібито стали друг дитинства султана Сулеймана, Паргали Ібрагім-паша та спадкоємець престолу Мустафа, син наложниці Махідевран.

Насправді великого візира Паргали Ібрагіма звела його пиха та жага влади.

Султанський перекладач Юнус-бей під час розслідування обставин загибелі позашлюбного сина венеційського дожа Елвізе Грітті в Угорщині викрив змову із Паргали Ібрагімом. Перший нібито намагався забрати угорську корону в Яноша Заполья, а другий — зайняти османський трон. Невдовзі після цього Паргали Ібрагіма вбили, за наказом султана Сулеймана, німі кати.

Таку ж необережність проявив і престолонаступник Мустафа. У боротьбі за трон при живому батькові він намагався заручитися підтримкою ворогів османів — шаха Тахмаспа й венеційців. Тож султан стратив його за зраду.

МІФ 7. УЧАСТЬ У ВІЙСЬКОВИХ ПОХОДАХ

Роксолана зазвичай не полишала гарему і не супроводжувала султана на поле бою. Хоча й не була затворницею. Її перша тривала поїздка за межі Стамбула відбулася 1 грудня 1540 року. Тоді Роксолана з величезною свитою (тільки яничарів було 3 тис. осіб) приїжджала на відпочинок до Едірне. Звідти до столиці повернулася разом із султаном 4 квітня 1541 року.

МІФ 8. ЖИТТЯ, СХОЖЕ НА КАЗКУ

Неймовірною є доля Роксолани, яка із полонянки перетворилася на величну султану. Тому в Україні так багато батьків називають доньок її ім’ям. Бо ж життя Роксолани схоже на казку. Але чи було воно таким? Насправді її життєвий шлях не був таким уже й казковим: втрата батьків, рідної землі, полон, потрапляння в інший, часто ворожий до полонянок світ султанського гарему та боротьба за майбутнє власних дітей, яким, за османськими законами, загрожувала смерть.

Роксолана поховала трьох синів – Абдуллаха, який помер у дитинстві, та Мехмеда і Джихангіра, котрі, захворівши, пішли з життя у 22 роки. Це підкосило її сили. Відтак вона почала згасати. Біль від втрати дітей роз’їдав її душу й позначився на здоров’ї.

Роксолана померла у 50 з лишком років від раку легенів. Посмертний намаз 15 квітня 1558 року здійснив шейхульіслам (муфтій) Ебуссууд-ефенді у мечеті султана Баязида ІІ. Поховали Роксолану на території мечеті чоловіка – Сулейманіє. Навколо її могили невтішний султан наказав посадити розарій, а за рік звів над нею розкішну гробницю. Роксолана стала першою дружиною султана, яку поховали у власному мавзолеї.

МІФ 9. ЛЮБОВ ДО БАТЬКІВЩИНИ

За легендою, Роксолана піклувалася про свою батьківщину. Як доказ, українці подають інформацію про зменшення кількості людоловських набігів кримських татар на українські землі за часів її перебування у Стамбулі. Але ці відомості не є переконливими, адже припинення набігів було вимогою мирної угоди між султаном Сулейманом і польським королем. В одному з ранніх послань чоловікові, який був на війни з угорцями, Роксолана писала: “…Хай допоможе Вам Аллах, щоб із своєю щасливою зіркою і царським знаменом здобували завжди перемоги над нікчемними й мерзенними невірними!”.

МІФ 10. ПОШАНА В ТУРКІВ

За життя Роксолана фінансувала будівництво мечетей, громадських їдалень, шкіл, лікарень і лазень на території Османської імперії. Однак турки доволі скептично ставляться до неї, бо звинувачують у страті пасинка Мустафи, якого називали гідним спадкоємцем трону. Також вважають Роксолану засновницею “Жіночого султанату”, за якого наступні сто років матері та дружини султанів втручалися у державну політику.

Та це не заважає українцям пишатися успіхами співвітчизниці, яка стала наймогутнішою і найзаможнішою султаною Османської імперії.


Переглядів: 43 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 20. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2020