Пам’ятку сакральної дерев’яної архітектури 1763 року – церкву Премудрости Божої, що є окрасою музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, перекриють ґонтою. Щоб зберегти пам’ятку архітектури XVIIІ століття, протягом п’яти років львів’яни і монахи-студити збирали гроші.

Для виконання робіт запросили кращих майстрів із Гуцульщини, які підтримують давнє ремесло, інформує РадіоСвобода.

Родина Дмитра Ганчука із села Топільське Рожнятівського району ділить хату з музеєм.

Майже половину їхнього будинку займають старожитності, бачив “Репортер“.

Усе на своєму місці

До музею Ганчука веде кам’яна стежка, яку проклав ще його дід. Через ліс, вгору, перестрибуємо з каменя на камінь, аби не стати в болото, бо щойно пройшла гроза.

В 1930-х роках економічна ситуація Польщі та зокрема Станиславова була не найкращою, тому кожен заробляв, як міг. Інколи охочі заробити вигадували дуже оригінальні методи, які, однак, не схвалювалися кримінальним кодексом. Так, у 1937 році в Станиславові діяла банда вимагачів, яка заробляла на … подружній невірності.

Про цей незвичний «бізнес» міська поліція довідалася від заможного станиславівського купця, який познайомився з привабливою дамою, що мешкала по вул. Баторія (тепер вул. Короля Данила). Дама була заміжньою, але купця це не зупинило, і він запропонував їй романтичне рандеву.

Часом людська доля складається так незвично, що нагадує сюжет якогось сентиментального роману. В 1930-х роках місцева преса захоплено розповідала романтичну історію, головною героїнею якої виступала мешканка Станиславова Ірена Фрідман. Вона була донькою заможного підприємця, що колись володів землями поблизу від Станиславова.

Певний час дівчина навчалася у Львові, а потім виїхала до Лондона, щоб продовжити освіту. Там вона познайомилася з Біжу Неру, внуком індійського магараджі.