Прийнято вважати, що трудове заробітчанство – це ознака наших нелегких часів. Проте наші краяни виїжджали на заробітки і за Австрії, і за Польщі.

Так, на початку ХХ ст. була поширена трудова еміграція до Америки та Канади. У травні 1901 року через Станиславів проїхало 1280 селян з Отинії, Тлумацького повіту та інших місцевостей, які вирушали в еміграцію до Америки.

Незважаючи на наявність у місті своєрідного «кварталу червоних ліхтарів» на вулиці Зосина Воля, Станиславів мав репутацію провінційного і пуританського міста. Будь-які випадки порушення пристойності викликали тут великий резонанс і широко обговорювалися.

Так, у січні 1900 року вибухнув скандал, пов’язаний з артисткою. Тоді в Станиславові гостював люблінський театр і демонстрував оперетку «Бідна дівчина», в якій ішлося про кохання багатія й простої панянки.

В одному з номерів «ЗК» ми вже розповідали про косметику, якою користувалися красуні Станиславова за старої доброї Австрії. Тоді на їхніх туалетних столиках зберігалися переважно вироби місцевих аптекарів. У міжвоєнний період ситуація помітно змінилася.

Станиславівські пані мріяли про дорогу французьку косметику чи полювали за дешевшими німецькими засобами, які в тогочасній Польщі можна було придбати лише з-під поли.

Косметологія від доктора Мондшайна

10 липня 1910 року в Яремчі відбулося урочисте освячення новозбудованого костелу – псевдоготичного шпилястого храму, виконаного в модному у той час закопанському стилі. Ця споруда понад тридцять років прикрашала містечко, яке вже тоді вважалося столицею тутешніх курортів.

“Одна з найгарніших і найбільш відвідуваних курортних місцевостей східної Галичини Яремче, розташована в східних Бескидах, біля самого угорського кордону, дочекалася власного костелу, більше потрібного для великої кількості курортників, які туди приїжджають, ніж для польської колонії, яка там перебуває постійно”, – писав про ту подію  краківський тижневик Nowości Illustrowane.

В Івано-Франківську відбулися установчі збори по створенню первинного осередку обласної організації Національної спілки краєзнавців України у ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”.

Проведення зборів здійснювалося відповідно до рішення Правління Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України від 28 травня 2020 р. про структурну розбудову організації та на підставі п.1.1 розділів I і IV Статуту Національної спілки краєзнавців України.

Є три версії появи караїмської громади у Галичі. Одна з них говорить, що караїми оселились на цих землях на початку ХVI ст., в ході еміграції з Османської імперії. Друга розповідає про переселення караїмів князем Вітовтом наприкінці XIVст. За третьою версією 80 караїмських родин прибули до Галича у 1246 р., після перемовин князя Данила Галицького з ханом Батиєм 1243 р.

Ярослав Дашкевич вніс у науковий обіг унікальний історичний документ ХІІІ ст. про початки поселення караїмів у м. Галичі - колофон.