Цими днями своє 90-ліття відзначала б калуська «союзянка» Віра Пілянська (з роду Дякон). Та вже майже рік її немає поміж нас. Життя цієї калушанки, як і всієї її родини, є яскравим взірцем трагічно-героїчної долі галицької інтеліґенції.
 

УКРАЇНУ СПРИЙМАЛА ЯК ІДЕЮ

З 1 по 30 вересня відбудеться найбільший у світі міжнародний фотоконкурс об’єктів культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки».

Мета проєкту – зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини світу для ілюстрування статей у Вікіпедії. Цього року вже понад 20 країн світу заявили своє бажання провести конкурс.

В Україні конкурс пройде вже дев’ятий рік поспіль. Конкурсний список складається з понад 89 тисяч пам’яток історико-культурної спадщини з усіх областей України, в тому числі Криму.

Філією Івано-Франківський краєзнавчий музей є Літературно-меморіальний музей Івана Франка у с. Криворівня Верховинського району. Одна з кімната в музеї присвячена видатній жительці села — Парасці Плитці-Горицвіт. Музейники мріють про створення для цієї непересічної особистості окремого музею.

Параска Плитка-Горицвіт — авторка більш як 1000 рукописних та власноруч переплетених й ілюстрованих книг. Збереглася велика колекція ікон, що вона їх збирала. З часом планується відкрити окремий музей Параски Плитки-Горицвіт, інформує сторінка Івано-Франківського краєзнавчого музею.

У понеділок, 27 липня 2020 року Верховинська районна рада на пленарному засіданні прийняла рішення, згідно з яким створено Верховинський музей книги про гуцулів і Гуцульщину.

Про це повідомили у Верховинській районній раді.

Музей створено з метою збереження і примноження культурно-мистецьких цінностей, літературного надбання своїх попередників та книжкового багатства про гуцулів і Гуцульщину письменників, краєзнавців, дослідників Гуцульщини сучасності, розвитку музейної справи на Верховинщині.

Під такою назвою 28 липня 2020 р. у конференц - залі Національного заповідника «Давній Галич» проведено науковий семінар.

Відкрив захід завідувач науково-освітнього відділу установи Андрій Стасюк. У вступному слові він окреслив важливість подібних заходів для науковців; на його переконання, подібні семінари мають відбуватися регулярно з метою обговорення різноманітних проблемних питань історії, обміну думками. За його словами, цей захід присвячений двом важливим подіям – вісімдесятиліттю з часу знайдення золотого колту в Крилосі (1940 р.) та шістдесятиліттю з часу народження науковця Ігора Коваля (1960 р.).
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять науковця.