Під такою назвою 28 липня 2020 р. у конференц - залі Національного заповідника «Давній Галич» проведено науковий семінар.

Відкрив захід завідувач науково-освітнього відділу установи Андрій Стасюк. У вступному слові він окреслив важливість подібних заходів для науковців; на його переконання, подібні семінари мають відбуватися регулярно з метою обговорення різноманітних проблемних питань історії, обміну думками. За його словами, цей захід присвячений двом важливим подіям – вісімдесятиліттю з часу знайдення золотого колту в Крилосі (1940 р.) та шістдесятиліттю з часу народження науковця Ігора Коваля (1960 р.).
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять науковця.

До уваги присутніх було запропоновано п’ять доповідей, частина з яких візуально забезпечувалася мультимедійним обладнанням.

З доповіддю «Подарунок візантійського імператора» виступила науковий співробітник науково - дослідного відділу Мар’яна Коваль. У вступному слові вона згадала про свого батька – Ігора Коваля, розповіла про творення ним книг, які він називав своїми «дітьми»; потребу збереження та видання наукової спадщини дослідника. Було висловлено подяку присутнім за збереження пам’яті про батька.
Тема доповіді науковця стосувалася історії віднайдення золотого колта в Галичі, ймовірного шляху появи артефакту в княжій столиці, характеристик ювелірного виробу.

Завідувач науково - дослідного відділу Марія Костик у доповіді «Галицький крилатий змій – міфічна істота символ життя» розповіла існуючі версії щодо походження та призначення цього мистецького виробу, історію його дослідження науковцями, існуючі аналоги подібних творів в Україні та світі, згадала про наявність міфічних зміїв в легендах та казках краю.

Вчений секретар установи Наталя Качковська, яка давно досліджує архітектурне ковальство, у доповіді «Короткий огляд художнього металу в архітектурі Станиславова кінця ХІХ – початку ХХ ст.», розповіла про укладений нею каталог архітектурного ковальства, охарактеризувала особливості останнього в різноманітних стилях – історизмі, класицизмі та сецесії; зроблено висновок про розвиток східногалицького ковальства в західноєвропейському руслі. Присутні змогли побачити світлини ковальських виробів, які використовувалися в оздобленні балконів та дверей міста Станиславова.

Завідувач науково-освітнього відділу Андрій Стасюк, висвітлюючи тему «Побут крилоських ченців за інвентарем 1749 р.» охарактеризував сам документ – який досліджувався рядом науковців, проте досі не був виданий. На даний час триває підготовка цього твору до друку; специфіка роботи над ним полягає у складності відчитування тексту, який написаний польською мовою з використанням латинської мови та вкраплень українізмів. За допомогою графічної реконструкції (автор Василь Петрик) дослідник розповів про призначення основних споруд монастиря, побут і життя ченців монастиря.

Провідний редактор інформаційно - видавничого відділу Іван Драбчук у доповіді «Дослідницькі сторінки життя Ігоря Коваля» розповів про основні етапи дослідницької роботи науковця, його становлення та твори, які вийшли завдяки перу Ігора Коваля.

До уваги учасників семінару бібліотекар Люба Ониськів підготувала тематичну книжкову виставку під назвою «Хоч зрідка згадуйте мене; а я в безмежжі Вас». На ній було представлено ряд видань авторства І.Коваля – як окремі самвидавівські брошури початку 90 – их років ХХ століття, так і поважні монографії.

Андрій Чемеринський

Довідково. Під час археологічних досліджень Княжої гори в Крилосі в 1940 р. у культурному шарі XII ст. на території ймовірного дитинця на Золотому Тоці знайдено золотий колт.
Він має форму кошичка. Корпус колта творили дві спаяні вигнуті золоті пластинки півмісяцеподібної форми з прикріпленим до них високим вушком. Зовнішнє ребро прикрашали п’ять золотих кульок (збереглися сліди отворів для них). Діаметр корпуса колта — 25 мм, висота разом з вушком — 37 мм. Зовнішня поверхня бокових пластинок корпуса вкрита оригінальними орнаментальними композиціями, виконаними в техніці перегородчастої емалі. З обох боків по периметру колта є два паралельні ряди квадратиків чорного кольору. Простір поміж ними заповнений рядами трикутників та кружечків з хрестиками всередині. Крім згаданих квадратиків, уся композиція вирішена в синьому, червоному і голубувато-білому кольорах. Центральна частина кожної із сторін різна.
На одному боці в центрі розміщено в колі символ дерева життя у вигляді хреста з чотирма пагінцями. Зображення трикутної форми відтворює корінь і стебла, які від нього відходять. Решта площі заповнена кружечками з хрестиками. На зворотному боці, посередині, зображено на тлі двох горизонтально розміщених щитків серцеподібної форми дерево життя у вигляді чотирираменного хреста з пагінцями на кінцях рамен. Решта площі заповнена стилізованим рослинним орнаментом — плетінкою спірально вигнутих пагінців. Сюжет проростаючого пагінця, який символізував появу нового життя, був пов’язаний з весільно-обрядовими мотивами, тому знахідка могла належати до весільного жіночого убору. Це підтверджує і та обставина, що колт прикрашений емаллю з обох сторін. Цей колт не має аналогій серед відомих ювелірних виробів Київської Руси. Однак подібні орнаментальні сюжети широко використовували давньоруські емальєри і в інших містах.