Ходити Франківськом, особливо в центральній частині, стає ризиковано – у місті підвищена небезпека обвалів будинків. Стосується це, зазвичай, пам’яток архітектури. Кілька таких випадків за крайні місяці уже було.

І вони напевне не останні, бо ситуація зі станом історичних споруд  у місті близька до краю, кажуть у департаменті архітектури. Руйнування загрожує десяткам домів, про які де-юре мають подбати їхні власники. А по факту будівлі розсипаються і створюють загрозу для усіх містян.

Як у час, коли через війну бюджетне фінансування архітектурних програм у місті зупинилося, зберегти автентичне «обличчя» Івано-Франківська, яким ми так пишаємось – досліджував «Західний кур’єр».

Літаючі карнизи

Міжсезоння традиційний період, в який проблема обвалів будинкових фасадів постає особливо гостро. В Івано-Франківську цього року «відзначився» дім на вулиці Гетьмана Мазепи, 11, на якому обвалився доволі великий фрагмент карнизу.

«До всіх співвласників цього будинку ми надіслали відповідне повідомлення, в якому наголошуємо –співвласники будинку зобов’язані утримувати будинок в належному стані, – коментує головний спеціаліст з питань охорони культурної спадщини Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради Володимир Ідак. – Після приватизації житлових та нежитлових приміщень, це обов’язок саме власників організувати нагляд за основними конструкціями будинку, інженерними системами та проведення відповідних ремонтно-реставраційних робіт. В цьому випадку, господарі просто самоусунулись від проблеми, що й привело до обвалу. Серед співвласників будинку є зокрема два підприємці, які мають дохід від оренди, але вкладати гроші в саму будівлю ініціативи не виявляють».

Подібна ситуація всюди. Майже в кожній пам’ятці архітектури міста присутня комерція на перших поверхах. І майже кожен з цих будинків потребує ретельного догляду. Скільки історичних споруд на межі руйнування зараз в Івано-Франківську у департаменті точно сказати не можуть, але переконують – лік йде на десятки.

«Ситуація дуже критична. Враховуючи загрозу для громадян, місто, як виняток, за свій кошт встановило у найбільш аварійних будинках спеціальні захисні екрани-сітки. Взагалі це повинні робити співвласники. Екрани будинки не прикрашають, але пішоходів убезпечують. І, знову таки, пам’ятки вони не рятують. Найкритичніші об’єкти за адресами Гетьмана Мазепи, 3, 11, Шашкевича, 1, Незалежності, 8, 16 та 18», – зазначає Володимир Ідак.

До війни в Івано-Франківську успішно працювали програми охорони культурної спадщини, які фінансувались за кошти міського бюджету. В їх рамках останнім було відреставровано фасад будинку на вулиці Шевченка, 30, вартістю більше мільйона гривень. Але сьогодні, через війну, фінансування всіх програм призупинено.

Єдиний варіант порятунку для пам’яток архітектури на межі руйнування – або грантові програми, або ремонт за рахунок самих співвласників. Для першого жильці та бізнес мають спочатку об’єднатися в ОСББ, щоб зареєструватись, як юридична особа. Не формалізовані об’єднання на грант розраховувати не зможуть.

Що стосується ремонтів за власний кошт, то робити їх можна і будучи на самоуправлінні, після узгодження обсягів робіт із департаментом архітектури, згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини». Після заснування ОСББ цей процес стає системнішим, простішим і організаційно, і фінансово. В такому випадку підприємці, які гендлюють на нижніх поверхах будівлі та вважають, що проблеми, наприклад, несправності ринви чи каналізації, то не їхня проблема, змушені будуть долучатися до ремонту. Адже учасниками ОСББ стають усі співвласники, незалежно від їх бажання.

Можливість є, нема бажання

Відновлення історичних будинків справа тонка і, часом, невдячна. Ігор Кузьмін чи не єдиний підприємець, який займається реставрацією пам’яток в Івано-Франківську. Цю справу він практикує вже понад 12 років та частково або повністю відновив понад 30 будівель міста з особливим статусом. Найкритичніша в плані обвалів вулиця Івано-Франківська, за спостереженнями Ігоря Кузьміна – вулиця Мазепи. Він каже, головна проблема збереження давньої архітектури міста полягає у байдужості власників.

«Люди звертаються до нас за послугами реставрації, як правило, коли ситуація вже на межі. Щось сиплеться, або й відпало. Звичайно, що кошторис такої реставрації у рази вищий, ніж він був би на початкових стадіях руйнувань, – говорить Ігор Кузьмін. –  Приміром, на вулиці Мулика кілька років тому обвалилися відразу три балкони, один на другий. Диво, що ніхто не постраждав. Люди, дочекавшись обвалу, прийшли до мене, я порахував їм вартість реставраційних робіт. Сума була немала, але на неї згодилися всі співвласники, крім одного підприємця, якому було «задорого». Вони нібито мали шукати іншого реставратора, але будинок до сьогодні так і стоїть з вирваними шматками фасаду».

Кошторис відновлення пам’ятки, чи то дах, що протікає, аварійний балкон чи віконна рама, значно вищий, порівняно з ремонтом звичайного житлового будинку. Тож, за словами Ігоря Кузьміна, він завжди пропонує розстрочку до року. Але багато власників, навіть після приватизації, продовжують жити «совковими» очікуваннями на ремонт своєї нерухомості за рахунок когось іншого.

«До мене звернувся власник квартири в пам’ятці на «стометрівці». Вся родина в США, а тут хотіли би здавати в оренду. Але помешкання без ремонту, я підрахував їм приблизний кошторис. Відмовились відразу. «Дорого, нехай робить місто, то його лице». І таких співвласників, які мають і можливість, і кошти на ремонт, але все одно чекають на чиюсь співучасть, дуже багато», – переконує  Ігор Кузьмін.

На противагу апатичним власникам, є й ті, хто охоче скуповує нерухомість в пам’ятках архітектури, виконує ремонти згідно всіх приписів про культурну спадщину, та здає помешкання в оренду як елітні чи використовує для комерції. Це дає будівлям друге життя, а підприємцям прибуток. Правда, такий бізнес не обіцяє швидкого повернення інвестицій. Реставрація одного лише балкона в пам’ятці архітектури може коштувати 100-150 тисяч гривень. Внутрішні ремонти в історичних будинках тягнуть ще більші кошти, ще й набагато довше виконуються, у порівнянні зі звичайними.

Радянські будинки на черзі

Обвали можуть мати і неприємніші наслідки для співвласників будинку, ніж паперові приписи чи листи-звернення. Від будинкових обвалів в Івано-Франківську, на щастя, ще ніхто не постраждав. Але, у випадку травмування когось з громадян, солідарну відповідальність за це будуть нести всі співвласники, як винуватці неналежного стану будинку.

Прецедент був у Львові в 2018 році. Внаслідок обвалу, якраз в період міжсезоння, на вулиці Франка, 8 травмувалася коломиянка. Жінка подала до суду на ОСББ, зареєстроване за цією адресою, і відсудила всі матеріальні затрати на лікування плюс 500 тисяч гривень моральної компенсації. Суму компенсації поділили на усіх в пропорційних до площі нерухомості частинах. В тому числі, й на комерційні приміщення першого поверху, а на будинок наклали арешт до її сплати.

За словами Володимира Ідака, проблеми, які сьогодні місто переживає з обвалами пам’яток, скоро розшириться до масштабів всього радянського житлового фонду. Будинки, зведені за часів СРСР, потроху вичерпують свій ресурс.

«Будинки старішають, а їх грамотне утримання потребує значно більше коштів за квартплату, ніж ми зараз вносимо. Експлуатаційні організації займаються лише наданням елементарних компослуг. Про капітальні ремонти, оновлення мереж не задумуються, бо вважають, що це не на часі. Єдиний варіант накопичити ці кошти так, як це робили колишні «жеки» – з квартплати. Але тоді вона має бути значно вища, ніж середня по місту сьогодні», – роз’яснює Володимир Ідак.

Оксана ДЕНЕГА, "Західний кур'єр"