Відбувся розширений пленум Івано-Франківської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Його роботу почали з молитви. Слова та благословення від Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського УГКЦ кир Володимира Війтишина передали митр. прот. Олег Каськів – Протосинкел Івано-Франківської Архієпархії та ієрей Юрій Трухан – секретар Архієпископа і митрополита. Із доповіддю "Збережемо і примножимо історичну пам’ять м. Івано-Франківська” виступив відповідальний секретар міської ради товариства Василь Романюк. Івано-франківська архітектурна спадщина має давні європейські корені і є ознакою нашої центральноєвропейської ідентичності, але заразом і самобутності, – зазначив Василь Романюк. – В результаті різношарових взаємовпливів, діалогів, різних культур витворився унікальний історично-культурний продукт, який є привабливим для гостей міста. Нині Івано-Франківськ є тим українським містом, де зосереджено особливо багато пам’яток церковної архітектури та монументального мистецтва. Всього на обліку в міській організації товариства сьогодні перебуває 750 пам’яток, у тому числі 99 – історії, 40 – мистецтва, 5 – археології і 606 – архітектури та містобудування. У місті діє 95 первинних осередків, 50 колективних членів, 29 музеїв та музейних кімнат на громадських засадах. На сьогодні в місті налічується шість пам’яток національного значення. Це – колегіальний костьол Найсвятішої Діви Марії 1703 р. побудови (нині в цьому приміщенні Художній музей), костьол єзуїтів 1729 р. (тепер собор Св. Воскресіння), Колегія єзуїтів 1742 р., Вірменський костьол 1762 р. (нині собор Святої Покрови), збудований 1767 р. пивоварний завод, але він, на жаль, уже втрачений як перше промислове підприємство міста. Недавно і меморіальному скверові за готелем «Надія» надали як пам’ятці цей найвищий статус. Активісти міської організації товариства виявили, вивчили, описали і взяли на облік більше сотні пам’яток історії та культури, матеріали на найцінніші з них передали в органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. 12 із тих пам’яток історії та архітектури і 23 художньо-меморіальні дошки завдяки зусиллям товариства узято на державний облік та охорону. Нині первинні осередки товариства діють у вищих навчальних закладах, у загальних школах, у ліцеях, у коледжах... Маємо осередки в установах і на підприємствах нашого міста. Добру справу роблять члени пошукових груп, які відновлюють в пам’яті людей імена тих, хто загинув від різних окупаційних режимів у роки воєнних дій. Найактивніше працюють осередки товариства у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника, національному технічному університеті нафти і газу, ЗШ № 12, школі-ліцеї № 23, школі-інтернаті № 1, Українській гімназії № 1, ТДВ БМФ "Івано-Франківськбуді”. Новими експозиціями та експонатами поповнюються музеї, що діють на громадських засадах. З’явилися нові. Серед них музей народознавчого, громадсько-культурного та літературного гуртка «Руська трійця», до якого належав і наш земляк Іван Вагилевич. Зазначимо, що обласна організація Українського товариства охорони пам’яток історії та культури щороку присуджує премію, названу його іменем, кращим пам’яткоохоронцям та краєзнавцям за особистий внесок у справу вивчення, збереження і популяризації історико-культурної спадщини нашого народу. Серед 56 дотеперішніх лауреатів премії ім. І. Вагилевича, – найвищої відзнаки громадськості краю за заслуги у сфері охорони культурної спадщини, 32 – з м. Івано-Франківська. Тут значну роботу проводять Володимир Грабовецький, Богдан Гаврилів, Михайло Головатий, Петро Арсенич, Михайло Паньків, Ганна Карась, Володимир Качкан, Микола Капак, Ярослав Штиркало, Зеновій Соколовський, Василь Романець та багато ін. З одного боку, гості з багатьох українських міст та й з-за кордону можуть лише позаздрити жителям Івано-Франківська з того, що в його історичному центрі збереглося кілька цікавих пам’яток архітектури, датованих ще ХVII ст., ще більше їх дійшло до нинішніх часів з ХІХ та початку ХХ століть. А з другого боку, як висловився доповідач – відповідальний секретар міської ради товариства Василь Романюк, утворене тими спорудами неповторне міське середовище все ж таки спотворили уже в новітні часи маловиразні новобудови, перебільшеної поверховості будівлі, які або закривають собою визначні пам’ятки, або за висотою «сперечаються» з куполами історичних храмів та міською ратушею. Особливо ж прикро, констатували учасники пленуму, що споруджені на площі Ринок останніми роками згадані та інші споруди відчутно зменшили історико-архітектурну та мистецьку вартість центральної частини Івано-Франківська і в кінцевому рахунку перекреслили для міста можливість потрапити до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зрештою, гострота проблеми збереження історико-культурної спадщини в центральній частині міста не стала менш гострою і сьогодні. Міській владі, пам’яткоохоронним організаціям не вдається стримати процес глобального наступу нового будівництва на історичну частину міста. На збереження і примноження історико-культурної спадщини з року в рік із міського бюджету виділяють мізерні кошти. Залишились невиконаними пропозиції громадськості щодо розроблення та затвердження правил забудови центральної історичної частини міста – історико-архітектурного опорного плану забудови. Як вже було сказано на пленумі товариства, потрібно також розробити довгострокову (до 2020 р.) програму встановлення та реставрації пам’яток історії та культури міста, яку повинні прийняти депутати на сесії міської ради. Звісна річ, і односторонньо оцінювати зроблене міською владою на цьому поприщі лише з позиції критики теж неправильно. На пленумі відзначали те, що за сприяння мера Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса було капітально відремонтовано дах спорудженого ще за часів Австро-Угорщини, на початку ХХ ст., будинку № 23 на вул. Гетьмана Мазепи, і тепер ця пам'ятка архітектури є окрасою міста. У рік його 350-літнього ювілею, як повідомив заступник міського голови Михайло Верес, встановлять й урочисто відкриють у місті аж чотири пам’ятники – «Руській трійці», Євгенові Коновальцю, борцям за волю України та пластунам. На пленумі було вручено подяки Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури членам Івано-Франківської міської організації. Зокрема відзначено плідну діяльність та активну громадянську позицію у справі охорони та збереження історико-культурної спадщини України архієпископа і митрополита Івано-Франківського УГКЦ кир Володимира Війтишина та митрополита Галицького, керуючого Івано-Франківською єпархією УАПЦ кир Андрія, ректора Івано-Франківського національного медичного університету Миколи Рожка, голови профкому обласної клінічної лікарні Євгена Штайдена, директорів ЗШ № 13 – Ольги Драпак і ЗШ № 18 – Дмитра Чміля, директора УМГ "Прикарпаттрансгаз” Василя Рудка, співзасновника ТзОВ "Франківськміськбуду” Олега Лисака, генерального директора ПП "Ю.М.І.” Олександра Микуляка. Голова обласної організації товариства Василь Тимків, заступник голови міста Михайло Верес, головний історик міста голова секції пам’яток історії та культури Богдан Гаврилів, начальник відділу охорони культурної спадщини МВК Ігор Панчишин, краєзнавець Михайло Головатий, директор центру патріотичного виховання учнівської молоді ім. С. Бандери Галина Савченко, заступник начальника управління освіти з позашкільної та виховної роботи Світлана Уварова, заступник голови обласної організації товариства Микола Капак висловлювали свої міркування щодо стану справ з історико-культурною спадщиною в нашому обласному центрі. До речі, в особі віце-мера Михайла Вереса, обраного головою міської ради охорони пам’яток на цій громадській посаді, пам’яткоохоронці вбачають можливість у рік одержання містом між двома Бистрицями магдебурзького права тісніше поєднати зусилля громадськості і міської влади для того, щоб історія Івано-Франківська мала матеріальний, наочний вираз, навчала й виховувала у його жителів і гостей повагу до минувшини свого народу. Іван ЗЕЛЕНЮК |
