Знайдено могилу сина Данила Галицького. Справді? - 11 Червня 2015 - НСКУ: Івано-Франківська обласна організація
П`ятниця, 2016-12-09, 5:24 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Червень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
 
Архів новин
Головна » 2015 » Червень » 11 » Знайдено могилу сина Данила Галицького. Справді?
3:59 PM
Знайдено могилу сина Данила Галицького. Справді?

"Археологи шукали князя Данила Галицького, а знайшли його сина», - сенсаційно повідомив люблінський Dziennik Wschodni. Новина розлетілася миттєво – нарешті розкопки у Холмі, які тривають з весни 2013 року, наблизилися до сподіваного результату. Але чи так це є насправді? Львівські археологи твердять, що таке припущення наразі є дуже довільним.
«Науковці відкрили таємничий саркофаг під долівкою в базиліці Пресвятої Богородиці в Холмі. Багато що вказує на те, що в ньому був похований один із синів князя Данила з XIII століття – Роман або Шварно Романович [насправді Данилович – «Z»]. Біля кістяка знайшли позолочений дзвіночок. Мурований із цегли саркофаг був допасований до зросту небіжчика. Має форму човна. Знайдені в ньому людські рештки дослідять польські й українські антропологи. Але науковці вже нині припускають, що вони належать одному зі синів князя Данила Романовича, який в XIII століття збудував у цьому місці кафедральну церкву. Дослідники займуться також кістяком, знайденим в одній із відкритих крипт. Він належав чоловікові середнього віку. Відомо, що той був двічі поранений шаблею і мав пошкоджений череп – ймовірно, татарською стрілою… Археологи сподіваються, що з часом відкриють також саркофаг самого Данила», - пише Dziennik.
Одразу зауважимо, що стосовно першої сенсаційної холмської знахідки ніхто наразі не буде сперечатися з автором польського видання. А от щодо «решток чоловіка середнього віку» є дві недокладності. По-перше, щодо місця знахідки кістяка – про жодну крипту абсолютно не йдеться. По-друге, львівські археологи, здається, нічого не знають про жодну «татарську стрілу».
Про це та про інші деталі пошуків під холмським храмом Різдва Богородиці «Z» розповів архітектор-археолог Юрій ЛУКОМСЬКИЙ, який уже третій рік де-факто курує проект на місці розкопок з українського боку (при тому, що загальне керівництво дослідженнями з нашого боку належить завідувачеві кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ «Львівська політехніка» Миколі Бевзу).
Але спершу – коротко про передісторію останніх подій.
Те, що вже третій рік відбувається в колишній столиці руського короля, широка українська громадськість знає під грифом «пошуки могили Данила Галицького». 
2014 року мало виповнитися 750 років від дня захоронення у Холмі славетного галицько-волинського князя та короля Русі. Тож у вересні 2012-го прес-служба Президента України В.Януковича поширила комюніке про те, що ВЯ «узяв під особистий контроль питання організації пошуку останків короля Данила Галицького в Польщі. Відповідна домовленість з польською стороною була досягнута в рамках візиту в Україну Президента Республіки Польща Броніслава Коморовського в липні 2012 року».
Як і можна було здогадатися, жодних реальних наслідків для справи ця «ініціатива» нашого недолугого екс-Президента не мала. Але «шороху» наробила багато – вся Україна знала, що в Холмі «шукають могилу Данила Галицького».
Насправді проект має офіційну назву "Пошук, ідентифікація та наукове вивчення найстарішого храму Різдва Богородиці, побудованого в Холмі королем Данилом Галицьким". Почався він навесні 2013 року й розрахований до 2018-го.
Археологічні дослідження тривають під підлогою нині римо-католицького (а колись греко-католицького) храму Різдва Богородиці в Холмі, спорудженого в середині XVIII століття архітектором Павлом Фонтаною на місці Богородичної катедри, збудованої за 500 років до того самим Данилом Романовичам. Хоча, якщо бути дуже точним, це не зовсім так – храм Данила був за площею вдвічі меншим за храм Фонтани, і фундаменти Данилової катедри повністю вписані в периметр Фонтанової.
Визначити точні межі стародавньої церкви – це було для археологів і архітекторів головним завданням. Але оскільки для цього треба інтенсивно копати землю під існуючим храмом, то ці роботи поєдналися з пошуками тлінних останків короля Данила й решти монаршої родини.
Гроші на археологічні дослідження на терені сучасної Польщі Київ мав виділити в межах відзначення в Україні 750-річчя князювання Данила Романовича. Але, попри «патронат» над «пошуками могили Данила» самого Януковича, здомінована регіоналами Верховна Рада в буремному листопаді 2013-го провалила ухвалення відповідної постанови.
І вийшло так, що кошти на пошуки давнього українського храму та давнього українського володаря Польща дала, а Україна – ні. І все ж, хоч і не завжди повноводий, але український грошовий потічок вливається в кошторис археологічних досліджень у Холмі. Цю функцію ще в 2013-му взяла на себе Всеукраїнська благодійна організація «Благодійний фонд Петра Порошенка».
А тепер слово археологу.
 
Юрій ЛУКОМСЬКИЙ:
НАРАЗІ ПРИПУЩЕННЯ ПРО ЗНАХІДКУ КНЯЖОГО ПОХОВАННЯ Є ДУЖЕ ДОВІЛЬНИМ
В цьому році була дуже інтенсивна робота, бо в цьому році 8 вересня відбудеться 250 років з часу коронації ікони Холмської Божої Матері. Відповідно, до цієї дати місцева парохія хоче зреставрувати, оновити теперішній храм Різдва Пресвятої Богородиці. І з цим була пов’язана заміна долівки, яка замінюється на долівку з підігрівом.
Відповідно, термін був такий, що ми мали закінчити роботи до 15 травня, а натомість – оскільки там підготували територію для розкопок тільки з 4 травня, то, відповідно, всі графіки змістилися, і нам довелося працювати в дуже стислий термін і дуже інтенсивним методом. Робота відбувалася від 7-ї години ранку до 9-ї вечора, працювали по 14 годин впродовж травня – від 4 травня до 2 червня.
Поховання були виявлені в основному в розкопі 12, який розташовується в центральній наві теперішньої святині. Це є таке місце, де нас не допускали в попередні роки, оскільки центральна нава була завжди місцем, де відбуваються шлюби або якісь церемонії. Відповідно, ми в попередні роки працювали тільки в місцях, де стояли обабіч центральної осі оті лави, а в цьому році вже була можливість закласти розкоп у тому місці, де намагалися його зробити в попередні роки, але не вдавалося.
Ще в 2013 році, в першому сезоні в 5-му розкопі нашому викопали цей так званий саркофаг – не монолітний, а споруджений із цегли. Ми зачепили його тільки кутик, але, оскільки подальша його частина була пов’язана з цим центральним простором, ми не мали можливості його дослідити вчасно. Тому в цьому році ми прийняли рішення його все-таки дослідити, і це відбулося. Це відбулося вже наприкінці місяця, бо це є досить складна робота. Хоча ми працювали, як я казав, дуже інтенсивно, але, все одно, там настільки багато нашарувань, і це є глибина 2 метри 80 сантиметрів. Уявіть собі, що поховань там в 5-6 «поверхів» (якщо так можна сказати). Бо це були різночасові поховання – від пізніших часів до раніших часів. Тобто, на останньому етапі, вже в самому кінці вдалося дослідити цей саркофаг.
- У пресі повідомили, що один кістяк знайшли у саркофазі, а інший – у крипті. Таке могло бути?
- Крипта – то є простір підземний, в якому здійснюється поховання. А в княжі часи на наших теренах їх дуже рідко застосовували, особливо, якщо йдеться про східний обряд, дуже рідко бувають крипти. У нас традиція хоронити врівень з підлогою, так, щоби віко саркофагу було або нижче від підлоги, або десь близько до рівня підлоги.
В цьому саркофазі було дійсно знайдено похованого молодого мужчину, 25-30-річного віку. Ну, і було виявлено цей ґудзичок, бубонець, з калаталом посередині.
- Гудзичок? Це був ґудзичок?
- Їх застосовували і як ґудзики, їх застосовували як дзвіночки у якихось ритуальних діях.
- На одязі їх носили, так?
- Вони зустрічаються як на одязі, так, скажімо, на кінській упряжі… Могли використовуватись у якихось ритуалах. Не можна однозначно сказати, що це дзвіночок. Не можна однозначно сказати, що це ґудзик. Воно було таке поліфункціональне. Але ця знахідка може датуватися цілком вузько XIII-XIV століттям.
На тій підставі було висловлено припущення, що тут може бути похована непересічна особа і що це може бути за віком, найправдоподібніше, син Данила Романовича – Роман.
- 25-річний?
- 25-30 років.
Менш імовірно, що це міг бути Шварно, бо Шварно начебто помер трошки старшим. Але теж може бути і Шварно.
- Але, в принципі, це таке дуже довільне припущення?
- Дуже довільне припущення. Це є припущення, яке базується на оцих тільки кількох критеріях, які я щойно сказав. Це найраніше поховання з комплексу всіх поховань, які ми там знаємо, які були в розкопі 12. Це є непересічно виконаний саркофаг. Це один артефакт, який говорить про те, що може бути пов’язане з княжою добою, з княжим похованням.
- А ще саркофаги там знаходили?
- Поки що ми знаходили склепи пізнішого часу, а ще один саркофаг – теж є підозра в одному місці, в 2-му розкопі. Я таку маю думку, що там, напевно, був саркофаг. Ми просто не встигли…
- Він не розкопаний? Зачепили, але не розкопали? І може бути саркофаг?
- Ще один. Може бути ще кілька.
Там є ще така ситуація, що ми в 2013 році в 2-му розкопі мали західний мур церкви, і в ньому була викута така ніша, 1/3 якої ми дослідили і потім звернули увагу на окремі цеглини, що верхня цегла трошки відхиляється від горизонтального положення. Було висловлене припущення, що це могла бути аркосолія – така ніша, в якій здійснювали теж захоронення королів, князів…
- Вона була десь на поверхні?
- Вона могла бути і під землею. Ця ніша могла бути нижча від підлоги, могла бути в рівень підлоги, могла бути вища рівня підлоги. Але, судячи з того рівня, який ми маємо, то цей рівень є або трошки нижчий від підлоги, або в рівень з ним.
- Тобто, ніша є, а саркофагу не було?
- Не було саркофагу. Але там були відбитки від цегол, і ця ніша була обмазана такою сивуватою глиною або навіть розчином – слабким розчином такого сірувато-голубоватого відтінку. Хоча така глина там не трапляється. Вона якась була привізна або, може, й з поблизу, але вона в тому місці виняткова. Це було, вочевидь, зроблено з умислом, що поверхні цієї ніші були вимазані слабким розчином глини. Крім того, на цьому глиняному розчині були знайдені відбитки від цегли, і це було зафіксовано ще в 2013 році. Тепер, через два роки ми знову підійшли до тої самої ніші, але з другого боку розкопу (так заплановано). У цьому році виявилося, що, дійсно, існує ця глиняна обмазка, це глиняне замощення, і в цьому глиняному замощенні виразно читаються відбитки від цегол, які мають на собі так звані канелюри (так звана «пальчатка», як прийнято її називати, хоча це сліди інструменту)
- Тобто там щось із цегли притулялося до тої ніші? Щось із цегли зроблене?
- І, можливо, це були теж саркофаги, із цегли зроблені. Втрачені десь, в якихось ситуаціях.
- А який розмір цієї ніші?
- Ця ніша має біля півтора метра довжини вздовж стіни, а глибину має щось 80 сантиметрів.  Там могло би ввійти два саркофаги, щоби лежали в орієнтації «схід-захід». Туди входить по 70 сантиметрів два саркофаги поруч. Два саркофаги поміщаються в цю нішу, які головами лежать у ніші, а ногами виходять назовні. Та ніша могла бути відкритою і можна було ту частину саркофагу бачити.
- А по слідах визначити цю конфігурацію неможливо?
- Ми просто знову ж таки не мали можливості в цьому році дослідити всю нішу, зачепили тільки кавальчик і переконалися, що існує така. Повністю ще не відкрили і ще не розшифрували, в чому полягають ті сліди від цегли.
- Скільки за весь час розкопок знайдено людських решток XIII-XIV століть?
- Десь близько десяти.
Археологи розкривають поховання, а досліджують поховання антропологи. Антропологи взяли ці кістяки до Любліна. Там працює антрополог, дуже відомий у Польщі – пані Ванда Козак-Зихман (а з нашого боку – антрополог Ольга Мінейко). Треба дочекатись їхніх висновків.
- А з тих 10 решток скільки цього року знайшли?
- У цьому році з княжою добою треба було пов’язувати: 59-те, 60-те поховання, це поховання у саркофазі. Напевно, три-чотири. Тут відносна стратиграфія йде. Верхні поховання явно є пізнішими.
- А, крім стратиграфії, ви не маєте методів датування?
- Радіовуглецевий аналіз.
- Ви до нього звертаєтеся, чи він задорогий?
- Він є досить дорогий. Все впирається у фінанси.
Частину поховань тих, найдавніших, звичайно дають на дослідження – ДНК і радіовуглецевий аналіз. Але не всі ми можемо дослідити, бо це є сотні кісток.
Такі комплектні кістяки, які ми можемо прив’язати з більшою точністю до стратиграфії, то ми, звичайно їх даємо.
- Зараз господарі храму будуть там класти нову долівку. Але це ж не значить, що там припиняться археологічні дослідження? Тільки, кажуть, будуть працювати вже не згори, а знизу. Тобто, тепер шурфи горизонтальні будуть закладати? Із тих підземних приміщень, із крипт?
- Так, дуже просто. З крипт ми потрапляємо в той же наш розкоп, який не був засипаний, і починаємо досліджувати.
Звичайно, зверху зручніше, а так буде трошки ускладнено. Треба буде працювати при світлах, відповідно, примусова вентиляція. Інакше це неможливо. Але цілком реально проводити дослідження далі – у наступні намічені договором роки. Ще два роки ми маємо в перспективі. І тоді, може, буде можливість дослідити повністю цю частину некрополя – в західній частині церкви. Бо саме тут могли бути поховані всі найвизначніші особи світського характеру.
- У вас є там декілька місць, де є підозра, що там є саркофаги, так?
- Так, звичайно.
- Скільки таких є місць? Одне точно є?
- Я вважаю, що є. Мені здається, що я його навіть бачив. Бачив його частинку. Але якщо говорити про ще якісь перспективи, то там ще є. За площею там поміщається біля п’яти таких саркофагів.
Ми зараз бачимо склепи XVI-XVII століття, у яких поховані теж визначні особи. Але вони є на рівні, допустимо, два метри. А наш саркофаг був знайдений на рівні 2,40 метрів (і заглиблення до 2,80 м). Тобто, цілком не виключено, що цей поховальний склеп XVII століття може «сідати» на саркофаг XIII століття. Зверху. Тому не виключена можливість такого, що під тим склепом XVII століття можна сподіватися на виявлення поховання XIII століття.

Андрій Квятковський


Переглядів: 187 | Додав: Dnister
Пошук на сторінці
 
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 

Наші друзі



Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 14. Автор, збір і систематизація матеріалів - мгр. історії А.Чемеринський. 
Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації історії рідного краю
Copyright MyCorp © 2016