В історії станиславівської філокартії є багато незрозумілого. Наприк­лад, австрійські фотографи десятою дорогою обходили такі значні вулиці, як Зосину Волю (Коновальця) чи Седельмайєрівську (Новгородську). Натомість, коротка вулиця Фредра (Крушельницької), яку пройдеш і не помітиш, таки потрапила до об’єктиву. Чим вона полонила видавця Самуеля Феллера, який у 1907 році випустив поштівку у Львові?
Якби австрійці не розламали станиславівську фортецю, ця вулиця ніколи б не виникла. Вона проходить прямо по лінії куртини, тобто стіни між двома бастіонами. Після демонтажу укріплень утворилася вулиця, спочатку безіменна. Першу назву отримала у 1880-х на честь польського комедіографа графа Олександра Фредра (1793-1876). Він видав свою дочку Софію заміж за іншого графа – Шептицького – і таким чином став дідусем майбутнього митрополита.
Назва вулиці дуже імпону ... Читати далі »

Було встановлено меморіальний барельєф у пам’ять Героя України, воїна Небесної сотні Ігоря Дмитріва. Пам’ятну дошку-барельєф розробили, виготовили і встановили скульптор Ігор Семак, архітектор Петро Пострильоний та побратими Ігоря по Майдану 18-20 лютого.
Пам’ятна дошка виготовлена із червоного та чорного граніту. На ній написані слова із посвятою Ігореві.
Близько сотні людей прийшли вшанувати пам’ять воїна Небесної сотні Ігоря Дмитріва. Його мама та брат Микола першими відкрили пам’ятник. Панахиду відправили священики — отець Микола Крушец та отець Федір Мороз.
Зі словом до присутніх звернулася заступник начальника управління культури Калуської міської ради Леся Піцик. Квіти до пам’ятника поклали заступник начальника уУЖКГ з питань благоустрою Калуської міської ради Микола Найда та секретар Калуської міської ради Олександр Ч ... Читати далі »

У серії «Бібліотека Краківського археологічного музею» тиражем у 600 примірників вийшов у світ гарно ілюстрований том, присвячений знахідкам у знаменитій печері Вертеба біля села Більче Золоте на Тернопіллі. Одним із співавторів цього видання став кандидат історичних наук, член Європейської Асоціації Археології івано-франківець Тарас Ткачук.
«Відтепер з’явився найповніший опис пам’яток Трипільської культури, які були виявлені в карстовій печері Вертеба і які тепер становлять колекцію Краківського археологічного музею, – розповів журналістові «Z» Тарас Ткачук. – У новому виданні опубліковано аналіз великого масиву кераміки, антропоморфних і зооморфних фігурок, кістяних виробів із краківської збірки. Цю пам’ятку представлено як у трипільському, так і у праєвропейському культуральних контекстах. Якби до опублікованого мате ... Читати далі »

Проект інженера Авіна
За Австрії та Польщі євреї становили ледь не половину населення Станиславова. Ще з часів Анд­рія Потоцького вони мали свій окремий цвинтар на Тисменицькому передмісті. Та за 250 років існування він заповнився майже «під зав’язку». Почались розмови про закладан ... Читати далі »

Напевно, весь світ уже знає історію про те, як цієї зими Верховна Рада заборонила українцям носити каски і що з того вийшло. Втім, подібні маразматичні рішення траплялись і раніше.
Знаменитий станиславівський бургомістр Ігнацій Камінський залишив цікаві спогади. В середині ХІХ століття він ще не очолював місто, а був опозиціонером до чинної влади. Тоді вона складалася з німецьких чиновників, які недолюблювали поляків за їхні націоналістичні настрої. А ті, зрозуміло, відповідали німцям повною взаємністю.
26 лютого 1861 року вийшов цісарський патент, згідно з яким австрійський парламент поділявся на дві палати – Панів і Послів. До останньої обиралися депутати пропорційно з усіх країв монархії, зокрема з Галичини. Це викликало велику радість у мешканців Станиславова, передусім поляків. На вулицях почали з’являтися люди, одягнені у національний стрій. Головними йог ... Читати далі »