Як влучити в десятку?
У 2010 році на одному з засідань історико-краєзнавчого об’єднання «Моє місто» виникла ідея скласти список містян, які залишили яскравий слід в історії та культурі. Одразу встановили обмеження: «кандидати» мусили певний час проживати у Станиславові й бути українцями. Аби не образити нікого з живих знаменитостей, обирали лише з померлих. Кожному з учасників об’єднання (пізніше до складання ... Читати далі »

Роздивляючись стару поштівку, важко уявити, що ще за життя діда фотографа тут височів могутній бастіон станиславівської фортеці. Стояв він прямо на місці театру, який пізніше перебудували до невпізнаваності й перетворили на філармонію. Про цей храм муз ми вже писали, тож зосередимось на інших об’єктах.
Почнемо з самої вулиці. Вона утворилась у середині ХІХ століття. Перша назва – Бельовського. Польський історик Август Бельовський (1806-1876) народився на Рожнятівщині, вчився у Станиславівській гімназії, працював директором бібліотеки Оссолінських у Львові. Дуже цікава його розвідка «Покуття», де поряд з історичними відомостями він активно застосовує народні легенди.
Прізвище Бельовського вулиця зберігала аж до німецької окупації, якщо не вважати короткий період ЗУНР, коли вона називалась Федьковича. Враховуючи близькість театру, німці перейменували ... Читати далі »

Династія видавців
У 1868 -1914 рр., в період автономії Галичини у складі Австро-Угорщини, підвищився попит на друковану продукцію. Цим скористався український підприємець Ян Данкевич, який у 1868 р. купив друкарню, розбудував її й ... Читати далі »

До яких тільки хитрощів не вдаються продавці, аби обдурити своїх клієнтів. Вони додають воду до пива й молока, підпилюють гирьки на вагах, а разом із м’ясом намагаються всучити кістки та жили. Ці речі практикували будь-де, у різних містах і країнах.
А ось у старому Станиславові несумлінні продавці творчо підійшли до ошукування покупців. На початку ХХ століття у багатьох м’ясних лавках з’явилися дзеркала. І повісили їх не дарма.
А хто був постійним клієнтом продуктових крамниць? Переважно кухарки та служниці. Всі вони були жінками. Відомо, що прекрасній статі притаманно часто причепурюватися, поправляти зачіску а то й просто красуватися перед дзеркалом. Саме на цьому й базувався розрахунок торговців. Поки панянки у крамницях мандрували у задзеркаллі, хитрі торгаші сміливо обважували їх та підсовували трохи не те м’ясо.
Дійшло навіть до того, що ... Читати далі »

260 років тому на ринковій площі Станиславова четвертували одного з побратимів Олекси Довбуша – опришка Василя Баюрака.
Нині ринкова площа перед ратушею – одне з улюблених прогулянкових місць франківчан. Тут сходяться всі вулиці середмістя, тож на цьому місці часто призначають зустрічі та побачення. Тут чути дитячий сміх, а під наметами довколишніх кав'ярень – розмови дорослих. У вихідні концерти під ратушею збирають ще більше люду.
Навіть не віриться, що понад два з половиною століття тому мешканців тодішнього Станиславова приваблювало на цю площу зовсім інше, криваве видовище. I коли й чулася звідси якась музика, то хіба моторошний дріб барабанів. Та ще одного разу, якщо вірити легенді, тут сумно співала гуцульська флоєра в руках веденого на страту опришка...
У ратушевій будівлі тепер розміщено Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей. Го ... Читати далі »

В рамках музейно-етнографічного фестивалю «Галицька брама» на території церкви Всіх Святих Музею етнографії Національного заповідника «Давній Галич» 22 квітня розпочалося Великоднє дійство «Зав’яжемо вінець», побудоване на основі опільських Великодніх звичаїв та обрядів. 
Свято, до організації і проведення якого долучилися Музей етнографії, науково-освітній та інформаційно-видавничий відділи Заповідника та відділ освіти Галицької районної державної адміністрації, розпочали учні Крилоської ЗОШ І-ІІІ ст. та вихованці Галицького районного Центру дитячої і юнацької творчості, за участю Зразкового фольклорного дитячого колективу «Княже джерело», художній керівник Марія Урбанович. А парох села Крилос о. Ярослав Жолоб благословив дітей на добру справу і подарував кожному учасникові іконку Крилоської Матері Божої.
– ... Читати далі »