Станиславівська фортеця існувала півтора століття – з 1662 до 1812 року. На її спорудження, модернізацію, утримання пішли страшні гроші. Втім, вороги здобували її аж сім разів, а відбилась вона лише двічі. Вперше це сталось у 1676-му – гарнізон витримав облогу величезної турецької армії.

Епізод 1739 року менш відомий. Цього разу ворогом були москалі. Хоча, не зовсім москалі. Та й узагалі, ніхто ні на кого офіційно не нападав, пише “Репортер”.

Калушанин помітив, що кахельна пічка, якою опалюють калуську домівку "Пласту", вироблена на Фабриці кахельних печей Івана Івановича Левинського.

Роман Романів пише у соцмережі про те, що Калуську Пластову домівку вже протягом двох сезонів опалюють кахельною піччю. Тим не менш, лише у четвер, під час розпалу, на дверці чоловік зауважив напис "Jan Lewiński":

Сапіжинська (Незалежності) є рекордс­менкою з поштівок Станиславова. Однак, більшість карток презентують початок вулиці, до перехрестя із нинішньою Шашкевича. Дальня половина стометрівки була такою собі темною конячкою.

На щастя, один із місцевих фотографів зазнимкував урочисту ходу, що відбувалася на Зелені свята 27 травня 1923 року і рухалась від катедри до християнського цвинтаря. Незабаром вийшов цілий комплект фотопоштівок, де добре видно цю дільницю, пише “Репортер”.